<div lang="uk" class="glossary"><div class="titlepage"><div><div><h2 class="title"><a name="glossary"></a>глосарій</h2></div></div></div><div class="glossdiv"><h3 class="title">Технології</h3><dl><dt><a name="gloss-akonadi"></a><span class="glossterm">Akonadi</span></dt><dd class="glossdef"><p>Механізм доступу до сховища даних для всіх даних особистого керування даними (PIM) у <span class="orgname">KDE</span> SC 4. Єдина система зберігання і отримання даних уможливлює ефективність та масштабованість недосяжну у <span class="orgname">KDE</span> 3, де у кожного з компонентів PIM була власна система зберігання даних. Зауважте, що використання Akonadi не змінює формату зберігання ваших даних (vcard, iCalendar, mbox, maildir тощо) — система просто надає програмам нові можливості щодо доступу і оновлення цих даних.</p><p>Основною метою розробки і створення Akonadi є технічна: створення єдиного механізму доступу до особистих даних (записів контактів, календарів, електронної пошти) з різноманітних програм (наприклад <span class="application">KMail</span>, <span class="application">KWord</span>). Ніяких особливих переваг для користувачів система на початковому етапі не надає, вона лише надає змогу не дублювати код розробникам.</p><p>Іншою причиною створення системи було вилучення з програм з графічним інтерфейсом можливостей безпосереднього доступу до зовнішніх ресурсів, зокрема серверів електронної пошти. Ці можливості були основним джерелом звітів щодо вад та реалізації можливостей у минулих версіях.</p><p> Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://community.kde.org/KDE_PIM/Akonadi</a></p><p> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Akonadi" target="_top">Вікіпедія — Akonadi</a></p><p> <a href="https://techbase.kde.org/KDE_PIM/Akonadi" target="_top">Techbase — Akonadi</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-gui">Графічний інтерфейс (<acronym class="acronym">GUI</acronym>)</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-applications"></a><span class="glossterm">Програми</span></dt><dd class="glossdef"><p>Програми KDE засновано на проєктах базових бібліотек спільноти KDE, у поточній версії на Frameworks <span class="orgname">KDE</span>, а у попередніх версіях на Платформі <span class="orgname">KDE</span>.</p><p> Докладніше:</p><p> <a href="https://community.kde.org/Promo/Guidance/Branding/Quick_Guide/" target="_top">KDE Branding</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-frameworks">Frameworks</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-platform">Платформа</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-arts"></a><span class="glossterm">ARts</span></dt><dd class="glossdef"><p>Оболонка для роботи зі звуковими даними у <span class="orgname">KDE</span> 2 і 3. Робота оболонки у режимі єдиного завдання могла спричиняти проблеми, коли джерел звуку було декілька. У робочому просторі Плазми цю оболонку замінено на Phonon.</p><p> Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/ARts" target="_top"> Вікіпедія — ARts</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-phonon">Phonon</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-dbus"></a><span class="glossterm">D-Bus</span></dt><dd class="glossdef"><p>D-Bus або Desktop Bus (стільничний канал обміну даними) є системою обміну повідомленнями між службами. Цю систему розроблено <span class="trademark">Red Hat</span>® на основі DCOP з <span class="orgname">KDE</span> 3, яку ця система і замінила. У більшості операційних систем POSIX передбачено підтримку D-Bus, існує порт у системі Windows. D-Bus використано у Qt 4 і GNOME.</p><p>Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://freedesktop.org/wiki/Software/dbus/" target="_top">FreeDesktop.org: Для чого призначено D-Bus?</a></p><p> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/D-Bus" target="_top">Вікіпедія — D-Bus</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-dcop">DCOP</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-gnome"><acronym class="acronym">GNOME</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-qt"><span class="trademark">Qt</span>™</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-dcop"></a><span class="glossterm">DCOP</span></dt><dd class="glossdef"><p><acronym class="acronym">DCOP</acronym>, скорочення від Desktop COmmunication Protocol (протокол обміну даними стільниці) — невибаглива до ресурсів система обміну даними між компонентами програмного забезпечення, використана у <span class="orgname">KDE</span> 3. Цю систему було замінено на <acronym class="acronym">D-Bus</acronym> у <span class="orgname">KDE</span> SC 4.</p><p> Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/DCOP" target="_top">Вікіпедія: DCOP</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-dbus">D-Bus</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-flake"></a><span class="glossterm">Flake</span></dt><dd class="glossdef"><p>Flake — це бібліотека, що використовується у <span class="application">KOffice</span>/Calligra. У цій бібліотеці передбачено форми для показу вмісту та інструменти для керування цим вмістом. Форми можна збільшувати або обертати, а також об’єднувати у єдину форму, яку може обтікати текст.</p><p>Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://community.kde.org/Calligra/Libs/Flake" target="_top">Вікі спільноти <span class="orgname">KDE</span>: Flake</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kparts">KParts</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-frameworks"></a><span class="glossterm">Frameworks</span></dt><dd class="glossdef"><p><span class="orgname">KDE</span> Frameworks 5 — нове покоління бібліотек <span class="orgname">KDE</span>, поділене не модулі і оптимізоване для простішої інтеграції до програм <span class="trademark">Qt</span>™. Frameworks — набір із широким спектром функціональних можливостей зі зрілим, добре виписаним та перевіреним кодом та дружніми умовами ліцензування. Існує понад 70 різних бібліотек Frameworks, вони надають можливості інтеграції обладнання, підтримки форматів файлів, включають додаткові віджети, функціональні можливості креслення, перевірки правопису тощо. Багато з бібліотек Frameworks можуть працювати на багатьох платформах і мають мінімальні залежності або і взагалі не залежать від інших бібліотек. Тому їх просто збирати та додавати до будь-яких програм <span class="trademark">Qt</span>™.</p><p>Докладніший опис:</p><p> <a href="https://community.kde.org/Frameworks" target="_top">Вікі спільноти <span class="orgname">KDE</span>: Frameworks</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-applications">Програми</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-platform">Платформа</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-ghns"></a><span class="glossterm">Get Hot New Stuff</span></dt><dd class="glossdef"><p>Отримання нових даних (<span class="emphasis"><em>G</em></span>et <span class="emphasis"><em>H</em></span>ot <span class="emphasis"><em>N</em></span>ew <span class="emphasis"><em>S</em></span>tuff або GHNS) — це відкритий стандарт, який спрощує користувачам отримання та встановлення різноманітних додаткових даних програм. Реалізація GHNS у <span class="orgname">KDE</span> використовується для даних Плазми (наприклад, для отримання нових тем стільниці), а також для отримання даних багатьох програм та віджетів.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-ghnsaccr"></a><span class="glossterm">GHNS</span></dt><dd class="glossdef"><p><acronym class="acronym">GHNS</acronym> абревіатура від «Get Hot New Stuff» (Отримати нові матеріали).</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ghns">Get Hot New Stuff</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-ioworker"></a><span class="glossterm">Обробник введення-виведення</span></dt><dd class="glossdef"><p>Обробники введення-виведення надають змогу програмам <span class="orgname">KDE</span> отримувати доступ до віддалених ресурсів так само легко, як це робиться для локальних ресурсів (що робить такі ресурси «прозорими для мережі»). Віддалені ресурси (наприклад файли) можуть зберігатися у каталогах для спільного доступу <acronym class="acronym">SMB</acronym> або у подібних каталогах.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-smb"><acronym class="acronym">SMB</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-khtml"></a><span class="glossterm">KHTML</span></dt><dd class="glossdef"><p>KHTML — це рушій показу <acronym class="acronym">HTML</acronym> для стільниці Плазма <span class="orgname">KDE</span>, який використовує переглядач інтернету <span class="application">Konqueror</span>. У рушії передбачено KPart (програмний модуль), за допомогою якого всі програми <span class="orgname">KDE</span> здатні показувати дані з інтернету. Крім того, у KDE 4 буде впроваджено WebKit <span class="trademark">Qt</span>™ для Плазми і інших програм.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-konqueror"><span class="application">Konqueror</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kparts">KParts</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-webkit">WebKit</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-kio"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">KIO</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Система введення-виведення <span class="orgname">KDE</span>, яка використовує так звані «обробники введення-виведення».</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ioworker">Обробник введення-виведення</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-kiosk"></a><span class="glossterm">Kiosk</span></dt><dd class="glossdef"><p>Kiosk — це оболонка для обмеження можливостей користувачів у системі <span class="orgname">KDE</span>, ідеальна для використання у середовищах обмеженого призначення, зокрема інтернет-кафе. Системою можна користуватися у <span class="orgname">KDE</span> 3 і <span class="orgname">KDE</span> 4, але програма для адміністрування, <span class="application">Kiosktool</span>, належним чином працює лише у <span class="orgname">KDE</span> 3. Нею можна скористатися для налаштування програм <span class="orgname">KDE</span> 4. Налаштування kiosk також можна виконати за допомогою редагування файлів налаштування вручну.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-kparts"></a><span class="glossterm">KParts</span></dt><dd class="glossdef"><p>KParts — це технологія вбудовування, яка надає змогу програмам <span class="orgname">KDE</span> вбудовуватися до інших програм <span class="orgname">KDE</span>. Наприклад, інструмент для перегляду тексту у <span class="application">Konqueror</span> є KPart.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-konqueror"><span class="application">Konqueror</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-ksycoca"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">KSycoca</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p><acronym class="acronym">KSycoca</acronym> (<span class="orgname">KDE</span> <span class="emphasis"><em>Sy</em></span>stem <span class="emphasis"><em>Co</em></span>nfiguration <span class="emphasis"><em>Ca</em></span>che або Кеш системних налаштувань <span class="orgname">KDE</span>) — це кеш налаштувань, який, наприклад, гарантує швидкий доступ до пунктів меню.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kbuildsycoca"><span class="application">KBuildSycoca</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-platform"></a><span class="glossterm">Платформа</span></dt><dd class="glossdef"><p>У попередніх версіях бібліотеки і служби, потрібні для запуску програм <span class="orgname">KDE</span>. Вона використовувалася розробниками основних частин середовища і сторонніх програм для створення програмного забезпечення <span class="orgname">KDE</span>. З додаванням бібліотек та інструментів для розробників Платформа ставала Платформою для розробки <span class="orgname">KDE</span>. Платформу <span class="orgname">KDE</span> побудовано на декількох основах, зокрема Akonadi, Solid, Phonon.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-applications">Програми</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-frameworks">Frameworks</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-akonadi">Akonadi</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-solid">Solid</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-phonon">Phonon</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-phonon"></a><span class="glossterm">Phonon</span></dt><dd class="glossdef"><p>Мультимедійний програмний інтерфейс (API), здатний працювати на багатьох платформах. Працює з багатьма оболонками, зокрема рушіями gstreamer і xine. У <span class="orgname">KDE</span> 2 і 3 для виведення звукових даних використовувався сервер aRts. Phonon є його наступником. </p><p>Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Phonon_(software)" target="_top">Вікіпедія — Phonon (KDE)</a></p><p> <a href="https://phonon.kde.org/" target="_top">Вебсайт Phonon</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-arts">ARts</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-solid"></a><span class="glossterm">Solid</span></dt><dd class="glossdef"><p>Solid — єдиний програмний інтерфейс керування обладнанням. Обладнання згруповано за «доменами». Доменами верхнього рівня є HAL, NetworkManager і Bluetooth. Оскільки програми можуть з’єднуватися з серверами Solid, Solid допомагає розробникам програм зменшувати розміри коду та робити програми незалежними від програмної платформи.</p><p>Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://solid.kde.org" target="_top">Знайомимося з Solid</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-threadweaver"></a><span class="glossterm">Threadweaver</span></dt><dd class="glossdef"><p>Ця програмна бібліотека для роботи з потоками розподіляє роботу між декількома ядрами процесорів, якщо такі є у системі, визначає пріоритети завдань перед надсиланням їх для обробки. ThreadWeaver надає у розпорядження програмістів високорівневий інтерфейс завдань для багатопотокового програмування.</p><p>Додаткові відомості:</p><p> <a href="https://api.kde.org/frameworks/threadweaver/html/index.html" target="_top">Документація з програмного інтерфейсу – ThreadWeaver</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-webkit"></a><span class="glossterm">WebKit</span></dt><dd class="glossdef"><p>Рушій показу HTML, на початку свого існування — відгалуження KHTML. Створено компанією <span class="trademark">Apple</span>™ для переглядача інтернету <span class="trademark">Safari</span>™. Webkit може бути використано у <span class="orgname">KDE</span> 4, де доступ до рушія отримується за допомогою <span class="trademark">Qt</span>™.</p><p>Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://webkit.org/" target="_top">Домашня сторінка WebKit</a></p><p> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/WebKit" target="_top">Вікіпедія — WebKit</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-khtml">KHTML</a>.</p></dd></dl></div><div class="glossdiv"><h3 class="title">X.Org</h3><dl><dt><a name="gloss-antialiasing"></a><span class="glossterm">Згладжування</span></dt><dd class="glossdef"><p>У контексті <span class="orgname">KDE</span> згладжування часто означає згладжування зображень символів шрифтів, які ви бачите на екрані. <span class="trademark">Qt</span>™ версії 2.3.0 або вищої, за використання разом з сервером X.Org роблять таке згладжування можливим у <span class="orgname">KDE</span>.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-qt"><span class="trademark">Qt</span>™</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-xserver"></a><span class="glossterm">Сервер X</span></dt><dd class="glossdef"><p>Сервер X це основа, на якій побудовано різноманітні графічні інтерфейси користувача, на зразок <span class="orgname">KDE</span>. Цей сервер на базовому рівні обробляє дані, що надходять від миші та клавіатури (локального комп’ютера або віддаленого вузла) і надає у розпорядження програм елементарні графічні процедури для малювання прямокутників та інших примітивів.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-gui">Графічний інтерфейс (<acronym class="acronym">GUI</acronym>)</a>.</p></dd></dl></div><div class="glossdiv"><h3 class="title">Програми</h3><dl><dt><a name="gloss-dolphin"></a><span class="glossterm">Dolphin</span></dt><dd class="glossdef"><p>Типовий інструмент керування файлами у Програмах <span class="orgname">KDE</span>. Передбачено бічну панель, послідовну навігацію теками та навігацію за адресами. Можливий поділ області перегляду на окремі ділянки, окремі області перегляду можна розташовувати у окремих вікнах. За допомогою бічної панелі програми можна виконувати монтування та демонтування пристроїв <acronym class="acronym">USB</acronym>. На бічну панель можна додавати пункти бажаних каталогів. Передбачено також деревоподібний перегляд структури каталогів.</p><p>Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Dolphin_(software)" target="_top">Вікіпедія — Dolphin</a></p><p> <a href="https://userbase.kde.org/Dolphin/File_Management/uk" target="_top">UserBase — підручники з керування файлами</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-konqueror"><span class="application">Konqueror</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-kbuildsycoca"></a><span class="glossterm"><span class="application">KBuildSycoca</span></span></dt><dd class="glossdef"><p><span class="application">KBuildSycoca4</span> — це програма, яка керується з командного рядка і повторно створює так звані <acronym class="acronym">KSycoca</acronym>. Це корисно, наприклад, якщо деякі або всі модулі у <span class="application">Системні параметри</span> відсутні.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ksycoca"><acronym class="acronym">KSycoca</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-systemsettings"><span class="application">Системні параметри</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-kinfocenter"></a><span class="glossterm">KInfoCenter</span></dt><dd class="glossdef"><p>KInfoCenter починав своє життя як частина «Центру керування» і став окремою програмою лише у <span class="orgname">KDE</span> 3.1. У <span class="orgname">KDE</span> 4 цю програму було замінено модулями, налаштованими у «Системних параметрах», особливо модулями Solid, а потім знову впроваджено як окрему програму у Плазмі.</p><p> Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://www.kde.org/applications/system/kinfocenter/" target="_top">KInfoCenter</a></p><p> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Kinfocenter" target="_top">Вікіпедія — KInfoCenter</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-solid">Solid</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-systemsettings"><span class="application">Системні параметри</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-konqueror"></a><span class="glossterm"><span class="application">Konqueror</span></span></dt><dd class="glossdef"><p><span class="application">Konqueror</span> — переглядач інтернету, зображень, інструмент для роботи з файлами, тощо, та основна частина проєкту <span class="orgname">KDE</span>. Докладніше дізнатися про <span class="application">Konqueror</span> ви можете за адресою <a href="https://konqueror.org" target="_top">www.konqueror.org</a>.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-krunner"></a><span class="glossterm">KRunner</span></dt><dd class="glossdef"><p>Мінімалістичний командний рядок, доступ до якого можна отримати за допомогою класичного меню, клавіатурного скорочення <span class="keycap"><strong>Alt</strong></span>+<span class="keycap"><strong>F2</strong></span> або клацання правою кнопкою миші на довільній порожній ділянці стільниці. У <span class="orgname">KDE</span> SC 4 введення частини назви призводить до показу всіх можливих відповідників.</p><p>Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://userbase.kde.org/Plasma/Krunner/uk" target="_top">UserBase — Користування KRunner</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-kwin"></a><span class="glossterm">KWin</span></dt><dd class="glossdef"><p>KWin — інструмент керування вікнами. Саме за його допомогою до вікон додається обрамлення і теми. У <span class="orgname">KDE</span> 4 можливості KWin розширено: програма може використовувати просторові ефекти під час роботи зі стільницею.</p><p>Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://userbase.kde.org/KWin/uk" target="_top">UserBase — KWin</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-xserver">Сервер X</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-minicli"></a><span class="glossterm">Міні-CLI</span></dt><dd class="glossdef"><p>Міні-<span class="emphasis"><em>C</em></span>ommand <span class="emphasis"><em>L</em></span>ine <span class="emphasis"><em>I</em></span>nterface (міні-інтерфейс командного рядка). Синонім KRunner.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-krunner">KRunner</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-pager"></a><span class="glossterm">Пейджер</span></dt><dd class="glossdef"><p>Пейджер — це невеличка програма або аплет панелі, за допомогою якого ви можете розташовувати вікна на ваших стільницях і, зазвичай, якщо у вас є декілька віртуальних стільниць, оглядати всі ці стільниці.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-application-starter"><acronym class="acronym">Засіб запуску програм</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kicker"><acronym class="acronym"><span class="application">Kicker</span></acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-panel">Панель</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-virtualdesktops">Віртуальні стільниці</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-systemsettings"></a><span class="glossterm"><span class="application">Системні параметри</span></span></dt><dd class="glossdef"><p>Це проєкт і назва файла центру керування <span class="orgname">KDE</span>. Системні параметри надають вам змогу налаштувати у візуальному режимі майже всі параметри <span class="orgname">KDE</span>.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kinfocenter">KInfoCenter</a>.</p></dd></dl></div><div class="glossdiv"><h3 class="title">Термінологія стільниці</h3><dl><dt><a name="gloss-activities"></a><span class="glossterm">Простори дій</span></dt><dd class="glossdef"><p>Простори дій – це набори віджетів Плазми з власними шпалерами.</p><p>Вони чимось нагадують віртуальні стільниці, хоча і не є їх копією. Наприклад, у вас може бути «робочий простір дій» з показом подач rss, нотатником з завданнями, віджетом «Перегляд тек», на якому розташовано пов’язані з роботою файли, та невиразними шпалерами.</p><p>Поряд з цим простором дій у вас може бути простір дій для відпочинку, де буде розташовано мініатюри ваших сімейних фотографій, подачі rss з ваших улюблених блогів, віджет «Перегляд тек» з вашою збіркою фільмів, аплет twitter і, звичайно ж, ті самі шпалери з Iron Maiden, які вам подобаються ще з ранніх 80-их.</p><p>О 17:00 ви одним рухом можете перемкнутися з робочого простору дій на простір дій для відпочинку.</p><p> More info:</p><p> <a href="https://userbase.kde.org/Plasma/uk" target="_top">ЧаП з Плазми</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-virtualdesktops">Віртуальні стільниці</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-breeze"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">Breeze</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Breeze — типова тема Плазми. Нова тема є висококонтрастною, простою темою для робочого простору. Передбачено світлий і темний варіанти теми. Простіша і монохроматичніша графіка та компонування на основі принципів типографії робить вигляд середовища чистішим і візуально приємнішим.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ksvg">KSVG</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-oxygen"><acronym class="acronym">Oxygen</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-containment"></a><span class="glossterm">Контейнер</span></dt><dd class="glossdef"><p>Контейнер — це верхній рівень групування віджетів. У кожному контейнері передбачено власне компонування і власні налаштування для його набору віджетів, незалежні від інших контейнерів.</p><p>У результаті ви можете впорядковувати віджети у контейнері за їх значимістю для виконання ваших завдань, а не за певним набором шаблонів впорядкування каталогів.</p><p>Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://userbase.kde.org/Plasma/uk" target="_top">ЧаП з Плазми</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-widget">Віджет</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-draganddrop"></a><span class="glossterm">Перетягування і скидання</span></dt><dd class="glossdef"><p>За допомогою цієї концепції можна замінити багато дій, на зразок копіювання файлів з одного місця у інше, певними рухами вказівника миші, наприклад наведенням вказівника миші на піктограму у вікні <span class="application">Konqueror</span>, перетягуванням піктограми вказівником миші за натиснутої лівої кнопки миші і відпусканням кнопки («скиданням» об’єкта) для копіювання файлів.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-konqueror"><span class="application">Konqueror</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-gnome"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">GNOME</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p><span class="emphasis"><em>G</em></span>NU <span class="emphasis"><em>N</em></span>etwork <span class="emphasis"><em>O</em></span>bject <span class="emphasis"><em>M</em></span>odel <span class="emphasis"><em>E</em></span>nvironment (середовище з мережевою моделлю об’єктів GNU), одне з провідних графічних середовищ у <span class="trademark">UNIX</span>®.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-gui">Графічний інтерфейс (<acronym class="acronym">GUI</acronym>)</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-gui"></a><span class="glossterm">Графічний інтерфейс (<acronym class="acronym">GUI</acronym>)</span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура <span class="emphasis"><em>G</em></span>raphical <span class="emphasis"><em>U</em></span>ser <span class="emphasis"><em>I</em></span>nterface означає «графічний інтерфейс користувача». Всі стільничні середовища (зокрема <span class="orgname">KDE</span>) є графічними інтерфейсами користувача. У більшості <acronym class="acronym">GUI</acronym> є підтримка миші та вікна для роботи з програмами.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-homedirectory"></a><span class="glossterm">Домашній каталог</span></dt><dd class="glossdef"><p>Місце у системі, де зберігаються всі ваші файли. Ви можете записувати файли і поза цим каталогом, але всі програми налаштовано на те, щоб пропонувати вам виконувати запис саме до цієї теки. Вам буде простіше працювати з комп’ютером, якщо ви зберігатимете свої файли саме у цій теці.</p><p>Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Home_directory" target="_top">Вікіпедія — домашній каталог</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-dolphin">Dolphin</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-kde"></a><span class="glossterm"><span class="orgname">KDE</span></span></dt><dd class="glossdef"><p><span class="orgname">KDE</span> — це не лише програмне забезпечення. Це також спільнота, що складається з програмістів, перекладачів, учасників розробки, художників, авторів текстів, супровідників дистрибутивів та користувачів з усього світу. Метою міжнародної технічної команди <span class="orgname">KDE</span> є створення найкращого програмного забезпечення для персональних комп’ютерів. Окрім учасників розробки, частиною спільноти <span class="orgname">KDE</span> є користувачі та прихильники, яких можна знайти у всьому світі, які допомагають іншим користувачам, поширюють новини або просто насолоджуються роботою у <span class="orgname">KDE</span>. Докладніші відомості можна знайти на сайті <a href="https://www.kde.org" target="_top">www.kde.org</a>.</p><p> Сама абревіатура змінювала своє значення з часом. Із історією можна ознайомитися на <a href="https://www.kde.org/community/history/" target="_top">сторінці історії KDE</a>. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-gui">Графічний інтерфейс (<acronym class="acronym">GUI</acronym>)</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-kicker"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym"><span class="application">Kicker</span></acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>У <span class="orgname">KDE</span> 3 рухома панель, розташована зазвичай у нижній частині екрана (її також іноді називають просто панеллю), де було розташовано інструменти запуску програм, пейджер і кнопки запуску програм.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-panel">Панель</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-application-starter"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">Засіб запуску програм</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>У Плазмі засіб запуску впорядковано за функціональними групами. Замість «Програм, які використовуються найчастіше» у класичному меню, ви побачите пункт «Улюблені», саме до нього додаватимуться нові програми. За допомогою клацання правою кнопкою миші ви зможете додавати програми на стільницю або панель. Доступ до програм, які ви використовуєте нечасто можна отримати за допомогою поля пошуку. Передбачено багато альтернатив, від класичного меню програм із ступінчастими контекстними меню до повноекранної панелі приладів, яка розгортається на увесь екран. У Плазмі можна бути одночасно використано декілька інструментів запуску програм, якщо це потрібно.</p><p> </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pager">Пейджер</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-panel">Панель</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-oxygen"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">Oxygen</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Oxygen — була типовою темою KDE 4. Цю тему розроблено, щоб «вдихнути свіже повітря» вилученням спрощених, подібних до мультиплікаційних піктограм і заміною їх ненав’язливою темою з піктограмами фотографічної якості. У Oxygen використано палітру без насичених кольорів, у результаті піктограми позбавлено відразливості. У темі використано масштабовану графіку (SVG).</p><p> Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Oxygen_Project" target="_top">Вікіпедія — проєкт Oxygen</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ksvg">KSVG</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-breeze"><acronym class="acronym">Breeze</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-panel"></a><span class="glossterm">Панель</span></dt><dd class="glossdef"><p>Стосується панелі, яка часто знаходиться внизу екрана.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kicker"><acronym class="acronym"><span class="application">Kicker</span></acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-application-starter"><acronym class="acronym">Засіб запуску програм</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-plasma"></a><span class="glossterm">Плазма</span></dt><dd class="glossdef"><p>Плазма замінила KDesktop, <span class="application">Kicker</span> і рушій віджетів SuperKaramba. Аплети Плазми називаються «віджетами». Серед цих віджетів аплети від інформаційних віджетів до мініпрограм, зокрема калькулятора і словника.</p><p>Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/KDE_Plasma_5" target="_top">Вікіпедія: KDE Plasma 5</a></p><p> <a href="https://www.kde.org/workspaces/" target="_top">Робочі простори Плазми</a></p><p> <a href="https://userbase.kde.org/Plasma/uk" target="_top">Плазма</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kicker"><acronym class="acronym"><span class="application">Kicker</span></acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-widget">Віджет</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-ripping"></a><span class="glossterm">Видобування</span></dt><dd class="glossdef"><p>Процес читання звукових даних та відеоданих з компакт-диска або DVD зі збереженням їх на жорсткий диск.</p></dd><dt><a name="gloss-virtualdesktops"></a><span class="glossterm">Віртуальні стільниці</span></dt><dd class="glossdef"><p>Популярна у інструментах керування вікнами систем <span class="trademark">UNIX</span>® концепція. Ця концепція передбачає не один екран для розміщення вікон, а декілька. Після перемикання на певну стільницю (зазвичай, за допомогою пейджера) ви побачите лише вікна, які було запущено на цій стільниці або пересунуто на цю стільницю. Крім того, вікна можна прив’язувати так, щоб вони з’являлися на всіх віртуальних стільницях.</p><p>Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://userbase.kde.org/Plasma/uk" target="_top">ЧаП з Плазми</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-application-starter"><acronym class="acronym">Засіб запуску програм</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pager">Пейджер</a>.</p></dd></dl></div><div class="glossdiv"><h3 class="title">Розробка у <span class="orgname">KDE</span></h3><dl><dt><a name="gloss-qt"></a><span class="glossterm"><span class="trademark">Qt</span>™</span></dt><dd class="glossdef"><p>Графічний інтерфейс (<acronym class="acronym">GUI</acronym>) <span class="orgname">KDE</span> засновано на наборі інструментів <span class="trademark">Qt</span>™, у якому наявні багато графічних елементів (так званих «віджетів») з яких побудовано стільницю. Отримати докладніші відомості щодо <span class="trademark">Qt</span>™ можна за адресою <a href= "https://www.qt.io/developers/" target="_top">https://www.qt.io/developers/</a>.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-gui">Графічний інтерфейс (<acronym class="acronym">GUI</acronym>)</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-widget">Віджет</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-git"></a><span class="glossterm">Git</span></dt><dd class="glossdef"><p>Git — вільна розподілена система керування версіями з відкритим кодом, розроблена для швидкого та ефективного керування малими та дуже великими проєктами.</p><p>Всі копії сховища Git є повноцінними сховищами з повним журналом та можливостями стеження за змінами, незалежно від доступу до мережі або центрального сервера. Створення і об’єднання гілок у цій системі є дуже швидким і простим.</p><p>Git використовується для керування версіями файлів, подібно до систем Mercurial, Bazaar, Subversion, CVS, Perforce і Visual SourceSafe.</p><p>Було прийнято рішення про перехід на Git, як основну систему керування версіями у <span class="orgname">KDE</span>, з заміною SVN. Система вже використовується у деяких з проєктів <span class="orgname">KDE</span>, зокрема Konversation і Amarok.</p><p>Докладніші відомості:</p><p> <a href="https://git-scm.com/" target="_top">Домашня сторінка Git</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-svn"><acronym class="acronym">SVN</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-i18n"></a><span class="glossterm">i18n</span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від слова «internationalization» (інтернаціоналізація). <span class="orgname">KDE</span> має підтримку для багатьох різних мов, а деякі з методик i18n спрощують переклад графічного інтерфейсу і супутніх документів <span class="orgname">KDE</span> цими різними мовами. Докладніші відомості щодо процесу i18n можна отримати за адресою <a href= "https://l10n.kde.org" target="_top">l10n.kde.org</a>.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-gui">Графічний інтерфейс (<acronym class="acronym">GUI</acronym>)</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-l10n">l10n</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-kross"></a><span class="glossterm">Kross</span></dt><dd class="glossdef"><p>Kross — це оболонка роботи зі скриптами, яка надає змогу використовувати у <span class="orgname">KDE</span> 4 декілька скриптових мов. У майбутньому список таких мов стане ще ширшим.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-kdom"></a><span class="glossterm">KDOM</span></dt><dd class="glossdef"><p>Модуль KPart, який виконує функції показу KHTML DOM (<span class="emphasis"><em>D</em></span>ocument <span class="emphasis"><em>O</em></span>bject <span class="emphasis"><em>M</em></span>odel або об’єктної моделі документа) для всіх програм, які ним користуються. На основі KDOM у <span class="orgname">KDE</span> SC 4 побудовано KSVG2.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-khtml">KHTML</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kparts">KParts</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-khtml">KHTML</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-kjs"></a><span class="glossterm">KJS</span></dt><dd class="glossdef"><p>Рушій JavaScript платформи <span class="orgname">KDE</span>.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kparts">KParts</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-ksvg"></a><span class="glossterm">KSVG</span></dt><dd class="glossdef"><p>KSVG уможливлює підтримку масштабованої векторної графіки у переглядачі KHTML. У <span class="orgname">KDE</span> SC 4 можливості системи розширено за допомогою KSVG2.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-khtml">KHTML</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kparts">KParts</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-l10n"></a><span class="glossterm">l10n</span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від слова «localization» (локалізація), процес адаптування програм до локального середовища. Це зокрема використання типової грошової одиниці та формату часу у програмах, а також переклади інтерфейсу.</p><p> Докладніше:</p><p> <a href="https://l10n.kde.org" target="_top">l10n.kde.org</a>.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-i18n">i18n</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-widget"></a><span class="glossterm">Віджет</span></dt><dd class="glossdef"><p>Загалом, віджети — графічні елементи, зокрема смужки гортання, кнопки та поля введення даних, які використовуються для побудови графічного інтерфейсу.</p><p>У Плазмі віджети — головні компоненти, які виконують цілий спектр функцій, від показу стільниці і пов’язаного з нею фонового зображення, показу рівня зарядженості акумуляторів, до показу з’єднаних із комп’ютером пристроїв і смужки задач. Віджети — малі програмки, які живуть на стільниці. Крім того, віджети можна згрупувати у «контейнери», зокрема у панель і навіть саму стільницю. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-plasma">Плазма</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-containment">Контейнер</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kde"><span class="orgname">KDE</span></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-gui">Графічний інтерфейс (<acronym class="acronym">GUI</acronym>)</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-svn"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">SVN</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Скорочення від слова <span class="emphasis"><em>Subversion</em></span> (підверсія), система керування версіями. <acronym class="acronym">SVN</acronym> — є дуже елегантним способом керування версіями файлів, за допомогою якого декілька розробників можуть працювати над одним проєктом. Ви можете знайти опис того, як отримати найостаннішу версію (версію розробників) кодів <span class="orgname">KDE</span> за допомогою анонімного доступу до <acronym class="acronym">SVN</acronym> за адресою <a href="http://developer.kde.org/source/anonsvn.html" target="_top">http://developer.kde.org/source/anonsvn.html</a>.</p><p>Докладніші відомості щодо <acronym class="acronym">SVN</acronym> можна отримати за адресою <a href="http://subversion.tigris.org/" target="_top">http://subversion.tigris.org/</a>.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-git">Git</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-xmlgui"></a><span class="glossterm">XMLGUI</span></dt><dd class="glossdef"><p>Оболонка для побудови програмістами інтерфейсів користувача. Широко використовується у KPart.</p><p>Докладніша інформація:</p><p> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/XMLGUI" target="_top">Вікіпедія: XMLGUI</a></p><p> <a href="https://en.wikipedia.org/wiki/Qt_Style_Sheets" target="_top">Вікіпедія: Таблиці стилів Qt</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-gui">Графічний інтерфейс (<acronym class="acronym">GUI</acronym>)</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-kparts">KParts</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-qt"><span class="trademark">Qt</span>™</a>.</p></dd></dl></div><div class="glossdiv"><h3 class="title">Різне</h3><dl><dt><a name="gloss-rfc"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">RFC</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p><span class="emphasis"><em>R</em></span>equest <span class="emphasis"><em>F</em></span>or <span class="emphasis"><em>C</em></span>omment. Звичайний спосіб оприлюднити нові ідеї щодо протоколів або процедур для обговорення інтернет-спільнотою. Хоча <acronym class="acronym">RFC</acronym> і не є обов’язковими, багато з програм пройшли через таке обговорення до того, як були сприйняті спільнотою.</p><p>Докладніші відомості щодо <acronym class="acronym">RFC</acronym> можна знайти на <a href="https://www.rfc-editor.org/" target="_top">домашній сторінці RFC</a>.</p></dd></dl></div><div class="glossdiv"><h3 class="title">Різноманітні протоколи</h3><dl><dt><a name="gloss-smb"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">SMB</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p><span class="emphasis"><em>S</em></span>erver <span class="emphasis"><em>M</em></span>essage <span class="emphasis"><em>B</em></span>lock (Блок повідомлень сервера). Мережевий протокол, який використовується у мережах <span class="trademark">Microsoft</span>® <span class="trademark">Windows</span>® для доступу до файлових систем інших комп’ютерів.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ioworker">Обробник введення-виведення</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-irc"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">IRC</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p><span class="emphasis"><em>I</em></span>nternet <span class="emphasis"><em>R</em></span>elay <span class="emphasis"><em>C</em></span>hat (Трансляційна балачка у інтернеті). Протокол, який визначено у <acronym class="acronym">RFC</acronym> 1459, де міститься специфікація для створення програм для обміну текстовими повідомленнями у режимі реального часу.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-rfc"><acronym class="acronym">RFC</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-host"></a><span class="glossterm">Вузол</span></dt><dd class="glossdef"><p>Цим значенням може бути або назва з вашого файла <code class="filename">/etc/hosts</code> (<code class="systemitem">mycomputer</code>), або адреса з Інтернету (<code class="systemitem">www.kde.org</code>), або IP-адреса (<code class="systemitem">192.168.0.10</code>). </p></dd></dl></div><div class="glossdiv"><h3 class="title">Друк</h3><dl><dt><a name="gloss-acl"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">ACL</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>A</em></span>ccess <span class="emphasis"><em>C</em></span>ontrol <span class="emphasis"><em>L</em></span>ists (Списки керування доступом). ACL використовуються для перевірки наявності доступу для вказаного (розпізнаного) користувача. Перша базова підтримка ACL для завдань друку доступна з боку <acronym class="acronym">CUPS</acronym>; цю підтримку буде покращено у наступних версіях. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-authentication">Розпізнавання</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-appsocketprotocol"></a><span class="glossterm">Протокол AppSocket</span></dt><dd class="glossdef"><p>AppSocket — це протокол для передавання даних друку, який також часто називають «Безпосередній TCP/IP-друк». Компанія <span class="trademark">Hewlett-Packard</span>® на основі AppSocket, додавши до протоколу незначні удосконалення, мала великий комерційний успіх у продажу перейменованої і розрекламованої версії під назвою «<span class="trademark">HP</span>® JetDirect»...</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-hpjetdirectprotocol">Протокол JetDirect <span class="trademark">HP</span>®</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-directtcpipprinting">Безпосередній друк TCP/IP</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-authentication"></a><span class="glossterm">Розпізнавання</span></dt><dd class="glossdef"><p>Підтвердження параметрів особистості для певної особи (за допомогою пари ім’я користувача/пароль або за допомогою сертифіката) часто називають автентифікацією (розпізнаванням). Після розпізнавання особи ця особа зможе або не зможе отримувати доступ до певних ресурсів, можливо, на основі списків керування доступом (ACL).</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-acl"><acronym class="acronym">ACL</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-bidirectionalcommunication"></a><span class="glossterm">Двоспрямований обмін даними</span></dt><dd class="glossdef"><p>У контексті завдань друку, сервер або вузол може отримувати додаткову інформацію у вигляді відповіді від принтера (повідомлення про стан тощо), або на основі певного запиту, або без запиту. AppSocket ( = <span class="trademark">HP</span>® JetDirect), <acronym class="acronym">CUPS</acronym> і IPP підтримують такий двобічний обмін інформацією, LPR/LPD і друк у стилі BSD не підтримують...</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-appsocketprotocol">Протокол AppSocket</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-cups"><acronym class="acronym">CUPS</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-directtcpipprinting">Безпосередній друк TCP/IP</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-hpjetdirectprotocol">Протокол JetDirect <span class="trademark">HP</span>®</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ipp"><acronym class="acronym">IPP</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-lprlpd">Друк <acronym class="acronym">LPR/LPD</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-bsdstyleprinting"></a><span class="glossterm">Друк у стилі BSD</span></dt><dd class="glossdef"><p>Загальний термін для опису різноманітних варіантів традиційного способу друку у <span class="trademark">UNIX</span>®. Перша версія реалізації таких способів з’явилася на початку 70-их років минулого століття у BSD <span class="trademark">UNIX</span>®, її було формально описано у <a href="https://www.ietf.org/rfc/rfc1179.txt" target="_top">RFC 1179</a> лише наприкінці 1990-их.</p><p>На час, коли було вперше розроблено «віддалений» друк у BSD, принтерами були послідовноз’єднані або безпосередньо з’єднані з комп’ютером у інший спосіб пристрої (весь Інтернет тоді складався не більше, ніж з 100 вузлів!); принтери використовували для друку перфорований неперервний рулон паперу, який подавався до принтера механізмом подачі, на такому носії друк здійснювався простими рядками символів ASCII, які наносилися на папір, що подавався з лотка, розташованого за принтером, механічним способом. Виходило щось на зразок зиґзаґоподібного стосу паперу, схожого на змію. Віддалений друк полягав у тому, що сусідній вузол, який знаходився у сусідній кімнаті, надсилав файл, який слід було надрукувати.</p><p>Як змінилися технології з того часу! Зараз принтери використовують вже розрізаний папір, у них вбудовано засоби для обчислення растрового зображення сторінок, які надсилають на принтер за допомогою однієї з потужних мов опису сторінок (page description languages або PDL). Багато з принтерів є самостійними вузлами мережі, з центральними процесором, оперативною пам’яттю і жорстким диском з власною операційною системою, потенційно, доступ до таких принтерів за допомогою мережі можуть мати мільйони користувачів...</p><p>Чудовим доведенням гнучкості концепцій <span class="trademark">UNIX</span>®, призначених для опису виконання завдань, є те, що «лінійний друк» надійно працює навіть за сучасних умов. Але часи змінюються і тепер маємо дещо нове — IPP. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ipp"><acronym class="acronym">IPP</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-cups"><acronym class="acronym">CUPS</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-lprlpd">Друк <acronym class="acronym">LPR/LPD</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-cups"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">CUPS</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>C</em></span>ommon <span class="emphasis"><em>U</em></span>NIX <span class="emphasis"><em>P</em></span>rinting <span class="emphasis"><em>S</em></span>ystem (Загальна система друку у <span class="trademark">UNIX</span>®); <acronym class="acronym">CUPS</acronym> є найсучаснішою системою друку у <span class="trademark">UNIX</span>® і Linux, у якій передбачено служби друку для клієнтів декількох платформ: <span class="trademark">Microsoft</span>® <span class="trademark">Windows</span>® і Apple <span class="trademark">Mac</span>® <acronym class="acronym">OS</acronym>. Заснована на IPP, ця система значно перевершила можливості застарілого друку у стилі BSD, у ній передбачено розпізнавання, шифрування, списки керування доступом (ACL), а також багато інших можливостей. Але, водночас, ця система залишається достатньо зворотно сумісною, щоб обслуговувати застарілі клієнти, які ще не використовують IPP за допомогою LPR/LPD (у стилі BSD).</p><p><acronym class="acronym">CUPS</acronym> може керувати будь-яким принтером <span class="trademark">PostScript</span>® за використання створеного виробником файла PPD (PostScript Printer Description — Опису принтера PostScript), який, зазвичай, призначено лише для друку у <span class="trademark">Microsoft</span>® Windows NT. Друк у <span class="orgname">KDE</span> є найпотужнішим за використання саме <acronym class="acronym">CUPS</acronym>.</p><p>Докладнішу інформацію можна отримати з <a href="https://www.cups.org" target="_top">домашньої сторінки <acronym class="acronym">CUPS</acronym></a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-acl"><acronym class="acronym">ACL</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-authentication">Розпізнавання</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-bsdstyleprinting">Друк у стилі BSD</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ipp"><acronym class="acronym">IPP</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-lprlpd">Друк <acronym class="acronym">LPR/LPD</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ppd"><acronym class="acronym">PPD</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-cupsfaq"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">ЧаП з <acronym class="acronym">CUPS</acronym></acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p><a href="https://www.cups.org/faq.html" target="_top">ЧаП з <acronym class="acronym">CUPS</acronym></a> є цінним ресурсом, у якому можна знайти відповіді на багато питань, які виникають у будь-кого, хто починає мати справу з друком за допомогою <acronym class="acronym">CUPS</acronym>. </p></dd><dt><a name="gloss-daemon"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">Фонова служба</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>D</em></span>isk <span class="emphasis"><em>a</em></span>nd <span class="emphasis"><em>e</em></span>xecution <span class="emphasis"><em>mon</em></span>itor (інструмент спостереження за диском і виконанням); <acronym class="acronym">Daemon</acronym>-и (фонові служби) існують у всіх системах <span class="trademark">UNIX</span>® і виконують завдання, для яких не потрібне втручання користувача. Читачі, які краще знайомі з <span class="trademark">Microsoft</span>® <span class="trademark">Windows</span>®, можуть порівняти фонові служби і завдання, які вони виконують, зі «службами».</p><p>Одним з прикладів фонових служб, які наявні у застарілих системах <span class="trademark">UNIX</span>® є LPD (Line Printer Daemon — фонова служба лінійного друку); у широкому розумінні, <acronym class="acronym">CUPS</acronym> можна розглядати як наступника LPD у світі <span class="trademark">UNIX</span>®, — він теж виконує дії за допомогою фонової служби. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-spooling"><acronym class="acronym">SPOOL</acronym>ing</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-databaselinuxprinting"></a><span class="glossterm">База даних, Linuxprinting.org</span></dt><dd class="glossdef"><p>Багато років тому, коли друк у Linux був зовсім не тривіальною задачею (для більшості користувачів друк було пов’язано з діями у командному рядку Linux, для виконання завдань не можна було використовувати специфічні для пристроїв параметри друку), Grant Taylor, автор «Рецептів щодо друку у Linux» ("Linux Printing HOWTO"), зібрав більшу частину з доступних відомостей щодо принтерів, драйверів і фільтрів у своїй базі даних.</p><p>З появою концепції <acronym class="acronym">CUPS</acronym>, яка поширила використання PPD навіть на випадок принтерів, які не розуміють PostScript, він зрозумів потенціал створеної бази даних: якщо хтось розташує різноманітні шматки даних (вміст яких відповідатиме на питання «Який пристрій друкує за допомогою якого фільтра Ghostscript або іншого фільтра?», «Наскільки добре він це робить?» і «Які параметри командного рядка можна використовувати?») до сумісних з PPD файлів, він зможе використовувати всі можливості <acronym class="acronym">CUPS</acronym> на рівні, вищому за традиційні «драйвери» принтера.</p><p>Зараз цю думку розвинено у ширшу концепцію, відому як «Foomatic». Foomatic до певної міри розширює можливості буферів друку, відмінних від <acronym class="acronym">CUPS</acronym> (LPR/LPD, LPRng, PDQ, PPR), (за допомогою «викрадення» деяких концепцій з <acronym class="acronym">CUPS</acronym>). База даних Linux знадобиться не лише тим, хто працює у Linux, — вона буде корисною як у плані інформації, так і у плані програмного забезпечення, і людям, які працюють з іншими, заснованими на <span class="trademark">UNIX</span>® операційними системами (на зразок *BSD або <span class="trademark">Mac</span>® <acronym class="acronym">OS</acronym> X). </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-foomatic">Foomatic</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-linuxprintingdatabase"><acronym class="acronym">База даних Linuxprinting.org</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-directtcpipprinting"></a><span class="glossterm">Безпосередній друк TCP/IP</span></dt><dd class="glossdef"><p>Це метод, за якого для з’єднання з принтером часто використовується порт TCP/IP з номером 9100. Він працює для багатьох сучасних мережевих принтерів і має декілька переваг над LPR/LPD, оскільки є швидшим і надає певні «дані відповіді зворотним каналом», які надсилаються від принтера до вузла походження завдання.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-appsocketprotocol">Протокол AppSocket</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-hpjetdirectprotocol">Протокол JetDirect <span class="trademark">HP</span>®</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-drivers"></a><span class="glossterm">Драйвери, драйвери принтера</span></dt><dd class="glossdef"><p>Термін «драйвери принтера», який використовується на платформі <span class="trademark">Microsoft</span>® <span class="trademark">Windows</span>®, не можна повністю застосовувати до платформ Linux або <span class="trademark">UNIX</span>®. Функції «драйвера» у <span class="trademark">UNIX</span>® виконують різні модульні компоненти, які працюють разом. Ядром драйверів принтера є «фільтри». За допомогою фільтрів файли друку перетворюються з заданого вхідного формату на формат, прийнятний для принтера призначення. У багатьох випадках фільтри можна з’єднати у цілий «ланцюжок» фільтрів, де на друк буде відправлено лише результат останнього перетворення. Операцію з надсилання даних для друку на пристрій виконує «сервер». </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-filter">Фільтр</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ppd"><acronym class="acronym">PPD</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-encryption"></a><span class="glossterm">Шифрування</span></dt><dd class="glossdef"><p>Якщо ви передаєте конфіденційні дані інтернетом або навіть локальною мережею, важливим стає питання шифрування цих даних.</p><p>Дані для друку, що надсилаються традиційними протоколами, взагалі не шифруються, — обмін даними <span class="trademark">PostScript</span>® або PCL дротовим зв’язком легко перехопити і переглянути.</p><p>Тому під час розробки IPP було передбачено можливість додавання простих підпрограм з механізмами шифрування (яке може бути виконано за допомогою тих самих механізмів, за допомогою яких шифрується обмін інформацією у межах протоколу HTTP: SSL і TLS).</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-authentication">Розпізнавання</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-cups"><acronym class="acronym">CUPS</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ipp"><acronym class="acronym">IPP</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ssl">Шифрування <acronym class="acronym">SSL(3)</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-tls">Шифрування <acronym class="acronym">TLS</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-epson"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">Epson</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Струминні принтери Epson — це одні з найкраще підтримуваних вільними драйверами принтерів. Компанія-розробник не приховувала даних про свої пристрої і передавала документи з технічними специфікаціями розробникам. Чудова якість друку, якої можна досягти за допомогою Gimp-Print на моделях Stylus, забезпечується саме цією відкритістю. </p></dd><dt><a name="gloss-escapesequence"></a><span class="glossterm">Керівні послідовності</span></dt><dd class="glossdef"><p>Перші принтери могли друкувати лише дані ASCII. Щоб розпочати друк нового рядка або виштовхнути сторінку, слід було надсилати принтерам відповідні послідовності команд, які часто починалися з символу [ESC]. <span class="trademark">HP</span>® і до сьогодні підтримує цю концепцію у дещо зміненому вигляді у редакціях своєї мови PCL, тепер ми маємо повноцінну мову опису сторінки (Page Description Language або PDL), яка має такі приземлені корені. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pcl"><acronym class="acronym">PCL</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pdl"><acronym class="acronym">PDL</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-escp"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">ESC/P</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>E</em></span>pson <span class="emphasis"><em>S</em></span>tandard <span class="emphasis"><em>C</em></span>odes for <span class="emphasis"><em>P</em></span>rinters (Стандартні коди Epson для принтерів). Поряд з <span class="trademark">PostScript</span>® і PCL, мова принтерів Epson ESC/P є однією з найвідоміших.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pcl"><acronym class="acronym">PCL</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-postscript"><span class="trademark">PostScript</span>®</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-hpgl"><acronym class="acronym"><span class="trademark">HP</span>®/GL</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-filter"></a><span class="glossterm">Фільтр</span></dt><dd class="glossdef"><p>Фільтрами, загалом кажучи, є програми, які отримують певні вхідні дані, обробляють їх і передають як вихідні дані.</p><p>Фільтри можуть змінювати дані або залишати дані незмінними. Фільтрами у контексті друку є програми, які перетворюють вказаний файл (призначений для друку файл, формат якого не є придатним для друку) на дані у форматі придатному для друку. Іноді потрібна побудова цілого «ланцюжка фільтрів» для досягнення мети, у цьому ланцюжку вихідні дані одного з фільтрів передаються як вхідні дані на інший фільтр. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ghostscript">Ghostscript</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-rip"><acronym class="acronym">RIP</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-foomatic"></a><span class="glossterm">Foomatic</span></dt><dd class="glossdef"><p>Початки Foomatic лежать у програмній обгортці для набору різних інструментів, яка мала таку назву і яку можна було отримати з <a href="https://wiki.linuxfoundation.org/openprinting/database/foomatic" target="_top">Linuxprinting.org</a>. Ці інструменти було призначено для того, щоб зробити простішим використання традиційного Ghostscript-фільтра та інших фільтрів для користувачів і розширити можливості фільтрів додаванням нових параметрів командного рядка або поясненням значення даних результатів роботи драйвера. Різними інкарнаціями Foomatic є <acronym class="acronym">CUPS</acronym>-O-Matic, PPD-O-Matic, PDQ-O-Matic, LPD-O-Matic, PPR-O-Matic, MF-O-Matic і Direct-O-Matic. Всі ці системи надають змогу інтерактивно створювати відповідні файли налаштувань принтерів простим вибором відповідної моделі і запропонованого (або альтернативного) драйвера для цього комп’ютера.</p><p>Нещодавно Foomatic піднявся до рівня системи «метабуферів», яка надає змогу налаштовувати підпорядковану підсистему друку за допомогою уніфікованого набору команд (але ця система все ж набагато складніша за графічний інтерфейс користувача <span class="orgname">KDE</span> для друку, який виконує подібні завдання для різних підсистем друку). </p></dd><dt><a name="gloss-ghostscript"></a><span class="glossterm">Ghostscript</span></dt><dd class="glossdef"><p>Ghostscript — це програмне забезпечення з обробки растрових зображень <span class="trademark">PostScript</span>® (Raster Image Processor або RIP), першу версію якого розробив L. Peter Deutsch. Завжди існуватиме <acronym class="acronym">GPL</acronym>-версія Ghostscript, якою можна буде вільно користуватися і яку можна буде вільно поширювати (принаймні, не старіша 1 року), поточна ж версія програми є комерційною і поширюється з іншою ліцензією. Ghostscript широко використовується у світі Linux і <span class="trademark">UNIX</span>® для перетворення <span class="trademark">PostScript</span>® на растрові дані, придатні для надсилання на не-<span class="trademark">PostScript</span>® пристрої. Докладніші відомості можна знайти на <a href="https://www.ghostscript.com/" target="_top">домашній сторінці Ghostscript</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-postscript"><span class="trademark">PostScript</span>®</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-rip"><acronym class="acronym">RIP</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-gimpprint"></a><span class="glossterm">Gimp-Print</span></dt><dd class="glossdef"><p>Всупереч назві, Gimp-Print більше не є просто додатком, який використовується для друку у популярній програмі Gimp — його кодовою базою можна скористатися для компіляції у...</p><p> ...набір PPD і пов’язаних з ними фільтрів, які повністю вбудовуються до <acronym class="acronym">CUPS</acronym>, підтримують близько 130 принтерів різних моделей, у багатьох випадках забезпечуючи фотографічну якість друку; </p><p> ...фільтр Ghostscript, яким можна скористатися разом з будь-якою іншою програмою, для якої потрібна програмна обробка растрових зображень; </p><p> ...бібліотеку, якою можна скористатися у інших програмних продуктах, якщо у них мають бути функції растеризації.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-lexmark"><acronym class="acronym">Lexmark</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-rip"><acronym class="acronym">RIP</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ghostscript">Ghostscript</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-hp"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym"><span class="trademark">HP</span>®</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>H</em></span>ewlett-<span class="emphasis"><em>Packard</em></span>; одна з перших компаній, які почали поширювати власні драйвери принтерів для Linux. — Пізніше ця компанія випустила власний пакунок драйверів, «HPIJS», разом з вихідними кодами і під вільною ліцензією. Вона стала першим виробником принтерів, який зробив це. HPIJS підтримує найсучасніші моделі принтерів HP лінійки Ink- і DeskJet. </p></dd><dt><a name="gloss-hpgl"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym"><span class="trademark">HP</span>®/GL</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура відr <span class="emphasis"><em><span class="trademark">HP</span>®</em></span> <span class="emphasis"><em>G</em></span>raphical <span class="emphasis"><em>L</em></span>anguage; мова принтерів <span class="trademark">HP</span>®, яку головним чином використовують для плотерів; значна кількість програмного забезпечення CAD (Computer Aided Design) виводять для друку файли <span class="trademark">HP</span>®/GL.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-escp"><acronym class="acronym">ESC/P</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pcl"><acronym class="acronym">PCL</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-postscript"><span class="trademark">PostScript</span>®</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-hpjetdirectprotocol"></a><span class="glossterm">Протокол JetDirect <span class="trademark">HP</span>®</span></dt><dd class="glossdef"><p>Термін, зареєстрований <span class="trademark">HP</span>® для опису реалізації цією компанією передавання даних на принтер за протоколами, інші назви яких «AppSocket» або «Direct TCP/IP Printing».</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-appsocketprotocol">Протокол AppSocket</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-directtcpipprinting">Безпосередній друк TCP/IP</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-ietf"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">IETF</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>I</em></span>nternet <span class="emphasis"><em>E</em></span>ngineering <span class="emphasis"><em>T</em></span>ask <span class="emphasis"><em>F</em></span>orce (сили з завдань щодо інтернет-інженерії); спільнота експертів з інтернету, програмного та апаратного забезпечення, ці експерти обговорюють нові мережеві технології, наслідки цих обговорень часто вважаються стандартами. Найвідомішим прикладом таких стандартів є «TCP/IP».</p><p>Стандарти IETF, а також чернетки стандартів, обговорення, ідеї і корисні підручники оприлюднюються у відомій серії «RFC» (запити на коментарі), доступ до якої є відкритим, ця серія доступна у більшості дистрибутивів Linux і BSD.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ipp"><acronym class="acronym">IPP</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pwg"><acronym class="acronym">PWG</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-rfc"><acronym class="acronym">RFC</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-ipp"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">IPP</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>I</em></span>nternet <span class="emphasis"><em>P</em></span>rinting <span class="emphasis"><em>P</em></span>rotocol (протокол інтернет-друку); цей протокол визначено у серії запитів на коментарі (RFC) і прийнято IETF зі статусом «запропонований стандарт», протокол було розроблено PWG. IPP пропонує повністю новий дизайн мережевого друку, але використовує дуже добре відомий і перевірений спосіб передавання даних: HTTP 1.1! Розробники протоколу не винаходили колеса, — протокол було засновано на вже існуючому і усталеному інтернет-стандарті. IPP може достатньо просто акумулювати у собі інші сумісні зі стандартом HTTP механізми:</p><p>Базовий і стислий механізми розпізнавання, а також механізм розпізнавання за сертифікатами;</p><p>SSL- або TLS-шифрування даних, що передаються; </p><p>LDAP для служб каталогів (для розповсюдження даних щодо принтерів, параметрів пристроїв, драйверів, цін та подібних даних мережею, або для перевірки паролів під час розпізнавання). </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-cups"><acronym class="acronym">CUPS</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pwg"><acronym class="acronym">PWG</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ietf"><acronym class="acronym">IETF</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-rfc"><acronym class="acronym">RFC</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-tls">Шифрування <acronym class="acronym">TLS</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-lexmark"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">Lexmark</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>була однією з перших компаній, яка почала поширювати власні Linux-драйвери для деяких з принтерів, випущених цією компанією. Але ці драйвери поширювалися лише у бінарній формі (початкові коди не поширювалися), тому їх не можна було використовувати для компонування з іншими проєктами, у яких розроблялося вільне програмне забезпечення для друку. </p></dd><dt><a name="gloss-linuxprintingorg"></a><span class="glossterm">Linuxprinting.org</span></dt><dd class="glossdef"><p>Linuxprinting.org = не лише для Linux; користувачі всіх <span class="trademark">UNIX</span>®-подібних ОС, на зразок *BSD і комерційних <span class="trademark">UNIX</span>®, можуть знайти корисні відомості з друку на цьому сайті. Цей вебсайт є домівкою цікавого проєкту Foomatic, у межах якого зроблено спробу розробити «Загальний набір інструментів для буферизації друку і налаштування драйверів» (за допомогою якого можна буде налаштовувати за допомогою одного спільного інтерфейсу різні підсистеми друку і потрібні для них драйвери) з можливістю передавання всіх черг друку, принтерів і файлів налаштування безпосередньо до іншого інструменту буферизації без додаткового налаштування. На цьому сайті також підтримується база даних друку, збірка відомостей про драйвери і пристрої, за допомогою якої будь-хто зможе знайти найсвіжішу інформацію щодо моделей принтерів, а також у інтерактивному режимі створити файли налаштування для будь-якої комбінації інструмент буферизації/драйвер/пристрій для роботи з однією з поширених підсистем друку у Linux або <span class="trademark">UNIX</span>®. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-linuxprintingdatabase"><acronym class="acronym">База даних Linuxprinting.org</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-linuxprintingdatabase"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">База даних Linuxprinting.org</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p><a href="https://www.openprinting.org/printers" target="_top">База даних</a>, що містить дані щодо принтерів і відповідних драйверів. Докладніші відомості: <a href="https://wiki.linuxfoundation.org/openprinting/database/indexfaq" target="_top">Поширені питання та відповідні на них на linuxprinting.org</a></p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-foomatic">Foomatic</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-lprlpd"></a><span class="glossterm">Друк <acronym class="acronym">LPR/LPD</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>LPR == дехто розшифровує цю абревіатуру як <span class="emphasis"><em>L</em></span>ine <span class="emphasis"><em>P</em></span>rinting <span class="emphasis"><em>R</em></span>equest (лінійний запит друку), інші як <span class="emphasis"><em>L</em></span>ine <span class="emphasis"><em>P</em></span>rinter <span class="emphasis"><em>R</em></span>emote (віддалене керування лінійним принтером).</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-bsdstyleprinting">Друк у стилі BSD</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-mimetypes"></a><span class="glossterm">Типи <acronym class="acronym">MIME</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>M</em></span>ultipurpose (або Multimedia) <span class="emphasis"><em>I</em></span>nternet <span class="emphasis"><em>M</em></span>ail <span class="emphasis"><em>E</em></span>xtensions (багатоцільові або мультимедійні додатки інтернет-пошти); Типи <acronym class="acronym">MIME</acronym> спочатку використовували для уможливлення передавання бінарних даних (на зразок долучень до повідомлень, що містять зображення) електронною поштою, якою зазвичай передавали лише символи ASCII: дані слід було кодувати у ASCII.</p><p>Пізніше цю концепцію було поширено для опису формату даних у вигляді незалежного від платформи, але водночас недвозначного потоку даних. З <span class="trademark">Windows</span>® всім відомий суфікс .doc для файлів <span class="trademark">Microsoft</span>® Word. Такі файли можуть неоднозначно сприйматися на платформі <span class="trademark">Windows</span>®: суфікси .doc також використовують для простих текстових файлів або файлів Adobe Framemaker. Якщо ж змінити суфікс справжнього файла Word на інший, його вже не можна буде відкрити у відповідній програмі.</p><p>Разом з файлами, що належать до типів <acronym class="acronym">MIME</acronym>, зберігається рядок для їх розпізнавання, у якому описано формат файла у вигляді <span class="emphasis"><em>основна категорія/підкатегорія</em></span>. У межах IPP файли друку також описуються за допомогою схеми типів <acronym class="acronym">MIME</acronym>. Типи <acronym class="acronym">MIME</acronym> реєструються у IANA (Internet Assigning Numbers <span class="emphasis"><em>Association</em></span> — Асоціації з призначення інтернет-номерів), щоб уникати двозначностей. Для <acronym class="acronym">CUPS</acronym> також зареєстровано декілька типів <acronym class="acronym">MIME</acronym>, зокрема <span class="emphasis"><em>application/vnd.cups-raster</em></span> (для формату внутрішніх растрових зображень <acronym class="acronym">CUPS</acronym>). </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-cups"><acronym class="acronym">CUPS</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-gimpprint">Gimp-Print</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-pcl"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">PCL</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>P</em></span>rinter <span class="emphasis"><em>C</em></span>ontrol <span class="emphasis"><em>L</em></span>anguage (мова керування принтерами); розроблена у <span class="trademark">HP</span>®. Перша версія PCL складалася з простого набору команд для друку у ASCII; поточні версії, PCL6 і PCL-X, можна використовувати для друку графіки у кольорі — але поза межами <span class="trademark">Microsoft</span>® <span class="trademark">Windows</span>® і <span class="trademark">HP-UX</span>® (різновиду <span class="trademark">UNIX</span>®, що є власністю <span class="trademark">HP</span>®) цю мову рідко використовують...</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-escp"><acronym class="acronym">ESC/P</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-hpgl"><acronym class="acronym"><span class="trademark">HP</span>®/GL</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pdl"><acronym class="acronym">PDL</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-postscript"><span class="trademark">PostScript</span>®</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-pdl"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">PDL</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>P</em></span>age <span class="emphasis"><em>D</em></span>escription <span class="emphasis"><em>L</em></span>anguage (мова опису сторінок); PDL описують, у абстрактному вигляді, графічний відповідник сторінки. Перш ніж перетворитися на шматочки тонера або краплі чорнила на сторінці PDL слід спочатку «проінтерпретувати». У <span class="trademark">UNIX</span>® найважливішою з PDL є <span class="trademark">PostScript</span>®. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-escp"><acronym class="acronym">ESC/P</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-hpgl"><acronym class="acronym"><span class="trademark">HP</span>®/GL</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pcl"><acronym class="acronym">PCL</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-postscript"><span class="trademark">PostScript</span>®</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-pixel"></a><span class="glossterm">Піксель</span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>Pic</em></span>ture <span class="emphasis"><em>El</em></span>ement (елемент зображення); цей термін описує найменшу часточку растрового зображення (надруковану на папері або показану на моніторі за допомогою катодних променів або рідкокристалічних елементів). Оскільки будь-яке представлення графіки або зображення на подібного типу вихідних пристроях складається з пікселів, величини «ppi» (пк/д або пікселів на дюйм) і <acronym class="acronym">т/д</acronym> (точок на дюйм) є одним з найважливіших параметрів загальної якості і роздільної здатності зображення.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-filter">Фільтр</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ghostscript">Ghostscript</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-postscript"><span class="trademark">PostScript</span>®</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-raster">Растрове зображення</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-pjl"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">PJL</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>P</em></span>rint <span class="emphasis"><em>J</em></span>ob <span class="emphasis"><em>L</em></span>anguage (мова завдань принтера); розроблена <span class="trademark">HP</span>® для керування і зміни типових та специфічних для завдання параметрів принтера. Цією мовою можна користуватися не лише для вироблених <span class="trademark">HP</span>® (PCL-)принтерів, — команди PJL, надіслані у завданні друку або окремим сигналом, розуміють і багато <span class="trademark">PostScript</span>®- та інших принтерів.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pcl"><acronym class="acronym">PCL</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-postscript"></a><span class="glossterm"><span class="trademark">PostScript</span>®</span></dt><dd class="glossdef"><p><span class="trademark">PostScript</span>® (часто скорочують до «PS») є фактичним стандартом файлів друку у світі <span class="trademark">UNIX</span>®. Цей стандарт було розроблено Adobe і ліцензовано для розробників принтерів і програмного забезпечення.</p><p>Оскільки компанія Adobe оприлюднила специфікації <span class="trademark">PostScript</span>®, існують також і «сторонні» реалізації програмного забезпечення для створення і інтерпретації <span class="trademark">PostScript</span>® (однією з найвідоміших реалізацій у світі вільного програмного забезпечення є Ghostscript, потужний інтерпретатор PS). </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-escp"><acronym class="acronym">ESC/P</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-hpgl"><acronym class="acronym"><span class="trademark">HP</span>®/GL</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pcl"><acronym class="acronym">PCL</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ppd"><acronym class="acronym">PPD</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-ppd"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">PPD</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>P</em></span>ostScript <span class="emphasis"><em>P</em></span>rinter <span class="emphasis"><em>D</em></span>escription (опис принтера PostScript); файли PPD — це ASCII-файли, у яких зберігаються всі відомості про особливі можливості принтера, а також визначення (PostScript- або PJL-) команд для викликів певних можливостей (на зразок двобічного друку).</p><p>Як видно з розшифрування абревіатури, спочатку PPD використовувалися лише для <span class="trademark">PostScript</span>®-принтерів. У <acronym class="acronym">CUPS</acronym> концепцію PPD було поширено на принтери всіх типів.</p><p>PPD для <span class="trademark">PostScript</span>®-принтерів надають виробники принтерів. За їх використання <acronym class="acronym">CUPS</acronym> і підсистема друку <span class="orgname">KDE</span> отримують доступ до повного набору можливостей будь-якого <span class="trademark">PostScript</span>®-принтера. Команда розробки <span class="orgname">KDE</span> рекомендує використовувати PPD від початку призначені для <span class="trademark">Microsoft</span>® Windows NT.</p><p>Щоб використовувати PPD для не-PostScript-принтерів, <span class="emphasis"><em>слід</em></span> мати супутній «фільтр» для обробки файлів друку <span class="trademark">PostScript</span>® до формату, прийнятного для не сумісного з PostScript пристрою призначення. Такі комбінації PPD/фільтр (ще) не постачаються виробниками. Після пропозиції розробників <acronym class="acronym">CUPS</acronym> щодо використання PPD спільнота розробки вільного програмного забезпечення достатньо швидко створила підтримку для більшості моделей принтерів, що широко використовуються, за допомогою PPD і класичних фільтрів Ghostscript. Але пам’ятайте: якість друку може бути від «високоякісних фотовідбитків» (за використання Gimp-Print з більшістю струминних принтерів Epson) до «заледве можна прочитати» (за використання увімкнених Foomatic фільтрів Ghostscript для моделей, позначених у базі даних Linuxprinting.org як «прес-пап’є» (paperweight)). </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-cups"><acronym class="acronym">CUPS</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-linuxprintingorg">Linuxprinting.org</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-postscript"><span class="trademark">PostScript</span>®</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-printcap"></a><span class="glossterm">printcap</span></dt><dd class="glossdef"><p>У системах друку у стилі BSD, у файлі «printcap» містяться відомості з налаштування; фонова служба друку читає цей файл для того, щоб визначити які принтери є доступним, які фільтри слід використовувати для кожного з них, де розташовано теку буфера, чи буде використано титульні сторінки тощо... Деяким програмам також потрібен доступ на читання до файла printcap для того, щоб отримати назви доступних принтерів. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-bsdstyleprinting">Друк у стилі BSD</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-printermib"></a><span class="glossterm">Printer-<acronym class="acronym">MIB</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>Printer</em></span>-<span class="emphasis"><em>M</em></span>anagement <span class="emphasis"><em>I</em></span>nformation <span class="emphasis"><em>B</em></span>ase (інформаційна база керування принтером); Printer-MIB визначає набір параметрів, який слід зберігати у принтері для доступу до нього з мережі. Ця база є корисною, якщо багато (у певних випадках, тисячі) мережевих принтерів керуються централізовано за допомогою SNMP (Simple Network Management Protocol — простого протоколу керування мережею).</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pwg"><acronym class="acronym">PWG</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-snmp"><acronym class="acronym">SNMP</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-pwg"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">PWG</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>P</em></span>rinter <span class="emphasis"><em>W</em></span>orking <span class="emphasis"><em>G</em></span>roup (робоча група щодо принтерів); PWG — це широка група представників індустрії виробництва принтерів, яка останніми роками розробила різноманітні стандарти щодо мережевого друку. Ці стандарти було пізніше прийнято IETF як стандарти RFC (запитів на коментарі), прикладами є «Printer-MIB» і IPP.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-postscript"><span class="trademark">PostScript</span>®</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ipp"><acronym class="acronym">IPP</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-printermib">Printer-<acronym class="acronym">MIB</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-snmp"><acronym class="acronym">SNMP</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-printerdatabase"></a><span class="glossterm">База даних принтерів</span></dt><dd class="glossdef"><p>Чудову базу даних драйверів до принтерів можна знайти за адресою <a href="https://www.openprinting.org/printers" target="_top">https://www.openprinting.org/printers</a>.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-linuxprintingdatabase"><acronym class="acronym">База даних Linuxprinting.org</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-raster"></a><span class="glossterm">Растрове зображення</span></dt><dd class="glossdef"><p>Кожне зображення на фізичному носії складається з візерунка окремих точок різних кольорів і (можливо) розмірів. Таке зображення називають «растровим зображенням».</p><p>Його антитезою є «векторне зображення», у якому графічні елементи описуються у термінах неперервних кривих, відтінків, форм і заповнених кольором областей, всі параметри яких визначаються математичними формулами. Векторні зображення, зазвичай, мають менший розмір, їх розміри можна змінювати без втрати інформації і якості — але їх не можна виводити напряму, завжди потрібно спочатку «відтворити» або «растеризувати» їх до вказаної роздільної здатності вихідного пристрою...</p><p>Растеризація виконується за допомогою інструмента обробки растрових зображень (Raster Image Processor або RIP, часто програми з Ghostscript) або якоїсь іншої програми для фільтрування.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pixel">Піксель</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ghostscript">Ghostscript</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-postscript"><span class="trademark">PostScript</span>®</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-filter">Фільтр</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-rip"><acronym class="acronym">RIP</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-rip"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">RIP</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>R</em></span>aster <span class="emphasis"><em>I</em></span>mage <span class="emphasis"><em>P</em></span>rocess(or) (інструмент обробки растрових зображень); якщо цей термін використано у контексті друку, «RIP» означає апаратну або програмну реалізацію перетворення <span class="trademark">PostScript</span>® (або інших форматів друку, які представлено у одному нерастрових PDL) на формат растрового зображення так, щоб з ним міг працювати «рушій розмітки» принтера.</p><p><span class="trademark">PostScript</span>®-принтери містять власні PostScript-RIP. RIP може міститися у принтері, а може і не міститися.</p><p>У багатьох системах <span class="trademark">UNIX</span>® Ghostscript є пакунком, який виконує «програмний RIP», запущений на комп’ютері вузла, він обробляє дані <span class="trademark">PostScript</span>® або дані у інших форматах для того, щоб їх можна було надсилати до пристрою друку (отже, ви можете помітити зернятко правди у девізі «Ghostscript turns your printer into a <span class="trademark">PostScript</span>® machine» (Ghostscript перетворить ваш принтер на <span class="trademark">PostScript</span>®-машину), що, звичайно ж, не зовсім відповідає початковому сенсу, який було закладено у девіз).</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-filter">Фільтр</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ghostscript">Ghostscript</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-postscript"><span class="trademark">PostScript</span>®</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pdl"><acronym class="acronym">PDL</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-raster">Растрове зображення</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-rlpr"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">RLPR</acronym> (Remote LPR)</span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>R</em></span>emote <span class="emphasis"><em>L</em></span>ine <span class="emphasis"><em>P</em></span>rinting <span class="emphasis"><em>R</em></span>equest (віддалений лінійний запит на друк); це система друку у стилі BSD, для встановлення якої не потрібні дозволи адміністратора і файл «printcap»: всі параметри можна вказати у командному рядку.</p><p>RLPR може бути зручним для багатьох користувачів ноутбуків, які працюють у середовищах, що часто змінюються. Причиною цього є те, що його можна встановити паралельно до інших підсистем друку, а також те, що він надає змогу встановити принтер для прямого доступу через LPR/LPD у дуже гнучкий і швидкий спосіб. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-printcap">printcap</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-snmp"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">SNMP</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>S</em></span>imple <span class="emphasis"><em>N</em></span>etwork <span class="emphasis"><em>M</em></span>anagement <span class="emphasis"><em>P</em></span>rotocol (простий протокол керування мережею); SNMP широко використовується для віддаленого керування вузлом мережі будь-якого типу (прості вузли, маршрутизатори, комутатори, шлюзи, принтери...).</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-pwg"><acronym class="acronym">PWG</acronym></a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-printermib">Printer-<acronym class="acronym">MIB</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-ssl"></a><span class="glossterm">Шифрування <acronym class="acronym">SSL(3)</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>S</em></span>ecure <span class="emphasis"><em>S</em></span>ocket <span class="emphasis"><em>L</em></span>ayer (шар безпеки сокетів); <acronym class="acronym">SSL</acronym> — це комерційний метод шифрування для передавання даних за допомогою HTTP, який було розроблено Netscape. Зараз на зміну йому прийшов стандарт IETF з назвою TLS. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-tls">Шифрування <acronym class="acronym">TLS</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-spooling"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">SPOOL</acronym>ing</span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>S</em></span>ynchronous <span class="emphasis"><em>P</em></span>eripheral <span class="emphasis"><em>O</em></span>perations <span class="emphasis"><em>O</em></span>n<span class="emphasis"><em>L</em></span>ine (інтерактивні синхронні дії з периферією); <acronym class="acronym">SPOOL</acronym>ing (буферизація) надає змогу програмам для друку (і користувачам) продовжувати роботу у той час, коли завдання обробляється фоновою службою системи, яка зберігає файли у тимчасовому місці до того часу, коли принтер буде готовий до друку. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-daemon"><acronym class="acronym">Фонова служба</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-tls"></a><span class="glossterm">Шифрування <acronym class="acronym">TLS</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>T</em></span>ransport <span class="emphasis"><em>L</em></span>ayer <span class="emphasis"><em>S</em></span>ecurity (безпека шару передавання); <acronym class="acronym">TLS</acronym> — це стандарт передавання даних за допомогою HTTP 1.1; його визначено у RFC 2246. Хоча цей стандарт і засновано на попередній розробці SSL (від Netscape) він не повністю сумісний зі своїм попередником. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ssl">Шифрування <acronym class="acronym">SSL(3)</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-systemVstyleprinting"></a><span class="glossterm">Друк у стилі System V</span></dt><dd class="glossdef"><p>Це другий різновид традиційного способу друку у <span class="trademark">UNIX</span>® (першим є друк у стилі BSD). За цього різновиду використовується інший набір команд (lp, lpadmin,...) у порівнянні з BSD, але ці набори принципово не відрізняються. Хоча набори і схожі, різниця між цими способами достатньо велика, щоб зробити їх несумісними між собою, отже клієнт BSD не зможе просто так друкувати на сервері друку у стилі System V без додаткового виправлення... IPP було призначено для виправлення цього недоліку, як і багатьох інших. </p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-bsdstyleprinting">Друк у стилі BSD</a>, <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-ipp"><acronym class="acronym">IPP</acronym></a>.</p></dd><dt><a name="gloss-turboprint"></a><span class="glossterm">TurboPrint</span></dt><dd class="glossdef"><p>Умовно-безкоштовне програмне забезпечення, за допомогою якого можна досягати фотографічної якості друку на багатьох принтерах. Воно може бути корисним, якщо ви не можете знайти драйвер для вашого принтера, його можна поєднувати як з традиційною системою Ghostscript, так і з сучасною системою <acronym class="acronym">CUPS</acronym>.</p><p>Див. також <a class="glossseealso" href="index.html#gloss-gimpprint">Gimp-Print</a>.</p></dd><dt><a name="gloss-xpp"></a><span class="glossterm"><acronym class="acronym">XPP</acronym></span></dt><dd class="glossdef"><p>Абревіатура від <span class="emphasis"><em>X</em></span> <span class="emphasis"><em>P</em></span>rinting <span class="emphasis"><em>P</em></span>anel (панель друку X); <acronym class="acronym">XPP</acronym> була першою вільною графічною програмою для друку за допомогою <acronym class="acronym">CUPS</acronym>, її було написано Till Kamppeter, певним чином вона стала моделлю для програми «kprinter» у <span class="orgname">KDE</span> 3.</p></dd></dl></div></div>
Generated by dwww version 1.15 on Thu May 23 22:40:45 CEST 2024.