<!--
<?xml version="1.0" ?>
<!DOCTYPE glossary PUBLIC "-//KDE//DTD DocBook XML V4.5-Based Variant V1.1//EN"
"customization/dtd/kdedbx45.dtd" [
<!ENTITY % addindex "IGNORE">
<!ENTITY % Ukrainian "INCLUDE">
<!ENTITY glossary-kdeprinting SYSTEM "kdeprintingglossary.docbook">
]>
<glossary id="glossary">
-->
<glossdiv id="glossdiv-printing">
<title
>Друк</title>
<glossentry id="gloss-acl">
<glossterm
><acronym
>ACL</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;A&emend;ccess &emstart;C&emend;ontrol &emstart;L&emend;ists (Списки керування доступом). ACL використовуються для перевірки наявності доступу для вказаного (розпізнаного) користувача. Перша базова підтримка ACL для завдань друку доступна з боку &CUPS;; цю підтримку буде покращено у наступних версіях. </para>
<glossseealso otherterm="gloss-authentication"
>Розпізнавання</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-appsocketprotocol">
<glossterm
>Протокол AppSocket</glossterm>
<glossdef
><para
>AppSocket — це протокол для передавання даних друку, який також часто називають «Безпосередній TCP/IP-друк». Компанія &Hewlett-Packard; на основі AppSocket, додавши до протоколу незначні удосконалення, мала великий комерційний успіх у продажу перейменованої і розрекламованої версії під назвою «&HP; JetDirect»...</para
><glossseealso otherterm="gloss-hpjetdirectprotocol"
>Протокол JetDirect &HP;</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-directtcpipprinting"
>Безпосередній друк TCP/IP</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-authentication">
<glossterm
>Розпізнавання</glossterm>
<glossdef
><para
>Підтвердження параметрів особистості для певної особи (за допомогою пари ім’я користувача/пароль або за допомогою сертифіката) часто називають автентифікацією (розпізнаванням). Після розпізнавання особи ця особа зможе або не зможе отримувати доступ до певних ресурсів, можливо, на основі списків керування доступом (ACL).</para>
<glossseealso otherterm="gloss-acl"
>ACL</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-bidirectionalcommunication">
<glossterm
>Двоспрямований обмін даними</glossterm>
<glossdef
><para
>У контексті завдань друку, сервер або вузол може отримувати додаткову інформацію у вигляді відповіді від принтера (повідомлення про стан тощо), або на основі певного запиту, або без запиту. AppSocket ( = &HP; JetDirect), &CUPS; і IPP підтримують такий двобічний обмін інформацією, LPR/LPD і друк у стилі BSD не підтримують...</para
><glossseealso otherterm="gloss-appsocketprotocol"
>AppSocket Protocol</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-cups"
>&CUPS;</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-directtcpipprinting"
>Direct TCP/IP Printing</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-hpjetdirectprotocol"
>&HP; JetDirect</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ipp"
>IPP</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-lprlpd"
>LPR/LPD</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-bsdstyleprinting">
<glossterm
>Друк у стилі BSD</glossterm>
<glossdef
><para
>Загальний термін для опису різноманітних варіантів традиційного способу друку у &UNIX;. Перша версія реалізації таких способів з’явилася на початку 70-их років минулого століття у BSD &UNIX;, її було формально описано у &linkstart;"https://www.ietf.org/rfc/rfc1179.txt"&linkmid;RFC 1179&linkend; лише наприкінці 1990-их.&newpara;На час, коли було вперше розроблено «віддалений» друк у BSD, принтерами були послідовноз’єднані або безпосередньо з’єднані з комп’ютером у інший спосіб пристрої (весь Інтернет тоді складався не більше, ніж з 100 вузлів!); принтери використовували для друку перфорований неперервний рулон паперу, який подавався до принтера механізмом подачі, на такому носії друк здійснювався простими рядками символів ASCII, які наносилися на папір, що подавався з лотка, розташованого за принтером, механічним способом. Виходило щось на зразок зиґзаґоподібного стосу паперу, схожого на змію. Віддалений друк полягав у тому, що сусідній вузол, який знаходився у сусідній кімнаті, надсилав файл, який слід було надрукувати.&newpara;Як змінилися технології з того часу! Зараз принтери використовують вже розрізаний папір, у них вбудовано засоби для обчислення растрового зображення сторінок, які надсилають на принтер за допомогою однієї з потужних мов опису сторінок (page description languages або PDL). Багато з принтерів є самостійними вузлами мережі, з центральними процесором, оперативною пам’яттю і жорстким диском з власною операційною системою, потенційно, доступ до таких принтерів за допомогою мережі можуть мати мільйони користувачів...&newpara;Чудовим доведенням гнучкості концепцій &UNIX;, призначених для опису виконання завдань, є те, що «лінійний друк» надійно працює навіть за сучасних умов. Але часи змінюються і тепер маємо дещо нове — IPP. </para
><glossseealso otherterm="gloss-ipp"
>IPP</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-cups"
>&CUPS;</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-lprlpd"
>LPR/LPD printing</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-cups">
<glossterm
>&CUPS;</glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;C&emend;ommon &emstart;U&emend;NIX &emstart;P&emend;rinting &emstart;S&emend;ystem (Загальна система друку у &UNIX;); &CUPS; є найсучаснішою системою друку у &UNIX; і Linux, у якій передбачено служби друку для клієнтів декількох платформ: &Microsoft; &Windows; і Apple &MacOS;. Заснована на IPP, ця система значно перевершила можливості застарілого друку у стилі BSD, у ній передбачено розпізнавання, шифрування, списки керування доступом (ACL), а також багато інших можливостей. Але, водночас, ця система залишається достатньо зворотно сумісною, щоб обслуговувати застарілі клієнти, які ще не використовують IPP за допомогою LPR/LPD (у стилі BSD).&newpara;&CUPS; може керувати будь-яким принтером &PostScript; за використання створеного виробником файла PPD (PostScript Printer Description — Опису принтера PostScript), який, зазвичай, призначено лише для друку у &Microsoft; Windows NT. Друк у &kde; є найпотужнішим за використання саме &CUPS;.&newpara;Докладнішу інформацію можна отримати з &linkstart;"https://www.cups.org"&linkmid;домашньої сторінки &CUPS;&linkend;</para
><glossseealso otherterm="gloss-acl"
>ACLs</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-authentication"
>Розпізнавання</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-bsdstyleprinting"
>Друк у стилі BSD</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ipp"
>IPP</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-lprlpd"
>LPR/LPD</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ppd"
>PPD</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-cupsfaq">
<glossterm
><acronym
>ЧаП з &CUPS;</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>&linkstart;"https://www.cups.org/faq.html"&linkmid;ЧаП з &CUPS;&linkend; є цінним ресурсом, у якому можна знайти відповіді на багато питань, які виникають у будь-кого, хто починає мати справу з друком за допомогою &CUPS;. </para>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-daemon">
<glossterm
><acronym
>Фонова служба</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;D&emend;isk &emstart;a&emend;nd &emstart;e&emend;xecution &emstart;mon&emend;itor (інструмент спостереження за диском і виконанням); <acronym
>Daemon</acronym
>-и (фонові служби) існують у всіх системах &UNIX; і виконують завдання, для яких не потрібне втручання користувача. Читачі, які краще знайомі з &Microsoft; &Windows;, можуть порівняти фонові служби і завдання, які вони виконують, зі «службами».&newpara;Одним з прикладів фонових служб, які наявні у застарілих системах &UNIX; є LPD (Line Printer Daemon — фонова служба лінійного друку); у широкому розумінні, &CUPS; можна розглядати як наступника LPD у світі &UNIX;, — він теж виконує дії за допомогою фонової служби. </para>
<glossseealso otherterm="gloss-spooling"
>SPOOLing</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-databaselinuxprinting">
<glossterm
>База даних, Linuxprinting.org</glossterm>
<glossdef
><para
>Багато років тому, коли друк у Linux був зовсім не тривіальною задачею (для більшості користувачів друк було пов’язано з діями у командному рядку Linux, для виконання завдань не можна було використовувати специфічні для пристроїв параметри друку), Grant Taylor, автор «Рецептів щодо друку у Linux» ("Linux Printing HOWTO"), зібрав більшу частину з доступних відомостей щодо принтерів, драйверів і фільтрів у своїй базі даних.&newpara;З появою концепції &CUPS;, яка поширила використання PPD навіть на випадок принтерів, які не розуміють PostScript, він зрозумів потенціал створеної бази даних: якщо хтось розташує різноманітні шматки даних (вміст яких відповідатиме на питання «Який пристрій друкує за допомогою якого фільтра Ghostscript або іншого фільтра?», «Наскільки добре він це робить?» і «Які параметри командного рядка можна використовувати?») до сумісних з PPD файлів, він зможе використовувати всі можливості &CUPS; на рівні, вищому за традиційні «драйвери» принтера.&newpara;Зараз цю думку розвинено у ширшу концепцію, відому як «Foomatic». Foomatic до певної міри розширює можливості буферів друку, відмінних від &CUPS; (LPR/LPD, LPRng, PDQ, PPR), (за допомогою «викрадення» деяких концепцій з &CUPS;). База даних Linux знадобиться не лише тим, хто працює у Linux, — вона буде корисною як у плані інформації, так і у плані програмного забезпечення, і людям, які працюють з іншими, заснованими на &UNIX; операційними системами (на зразок *BSD або &MacOS; X). </para
><glossseealso otherterm="gloss-foomatic"
>Foomatic</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-linuxprintingdatabase"
>база даних Linuxprinting</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-directtcpipprinting">
<glossterm
>Безпосередній друк TCP/IP</glossterm>
<glossdef
><para
>Це метод, за якого для з’єднання з принтером часто використовується порт TCP/IP з номером 9100. Він працює для багатьох сучасних мережевих принтерів і має декілька переваг над LPR/LPD, оскільки є швидшим і надає певні «дані відповіді зворотним каналом», які надсилаються від принтера до вузла походження завдання.</para
><glossseealso otherterm="gloss-appsocketprotocol"
>Протокол AppSocket</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-hpjetdirectprotocol"
>Протокол JetDirect &HP;</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-drivers">
<glossterm
>Драйвери, драйвери принтера</glossterm>
<glossdef
><para
>Термін «драйвери принтера», який використовується на платформі &Microsoft; &Windows;, не можна повністю застосовувати до платформ Linux або &UNIX;. Функції «драйвера» у &UNIX; виконують різні модульні компоненти, які працюють разом. Ядром драйверів принтера є «фільтри». За допомогою фільтрів файли друку перетворюються з заданого вхідного формату на формат, прийнятний для принтера призначення. У багатьох випадках фільтри можна з’єднати у цілий «ланцюжок» фільтрів, де на друк буде відправлено лише результат останнього перетворення. Операцію з надсилання даних для друку на пристрій виконує «сервер». </para
><glossseealso otherterm="gloss-filter"
>Фільтр</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ppd"
>PPD</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-encryption">
<glossterm
>Шифрування</glossterm>
<glossdef
><para
>Якщо ви передаєте конфіденційні дані інтернетом або навіть локальною мережею, важливим стає питання шифрування цих даних.&newpara;Дані для друку, що надсилаються традиційними протоколами, взагалі не шифруються, — обмін даними &PostScript; або PCL дротовим зв’язком легко перехопити і переглянути.&newpara;Тому під час розробки IPP було передбачено можливість додавання простих підпрограм з механізмами шифрування (яке може бути виконано за допомогою тих самих механізмів, за допомогою яких шифрується обмін інформацією у межах протоколу HTTP: SSL і TLS).</para
><glossseealso otherterm="gloss-authentication"
>Розпізнавання</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-cups"
>&CUPS;</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ipp"
>IPP</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ssl"
>SSL</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-tls"
>TLS</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-epson">
<glossterm
><acronym
>Epson</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Струминні принтери Epson — це одні з найкраще підтримуваних вільними драйверами принтерів. Компанія-розробник не приховувала даних про свої пристрої і передавала документи з технічними специфікаціями розробникам. Чудова якість друку, якої можна досягти за допомогою Gimp-Print на моделях Stylus, забезпечується саме цією відкритістю. </para>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-escapesequence">
<glossterm
>Керівні послідовності</glossterm>
<glossdef
><para
>Перші принтери могли друкувати лише дані ASCII. Щоб розпочати друк нового рядка або виштовхнути сторінку, слід було надсилати принтерам відповідні послідовності команд, які часто починалися з символу [ESC]. &HP; і до сьогодні підтримує цю концепцію у дещо зміненому вигляді у редакціях своєї мови PCL, тепер ми маємо повноцінну мову опису сторінки (Page Description Language або PDL), яка має такі приземлені корені. </para
><glossseealso otherterm="gloss-pcl"
>PCL</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-pdl"
>PDL</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-escp">
<glossterm
><acronym
>ESC/P</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;E&emend;pson &emstart;S&emend;tandard &emstart;C&emend;odes for &emstart;P&emend;rinters (Стандартні коди Epson для принтерів). Поряд з &PostScript; і PCL, мова принтерів Epson ESC/P є однією з найвідоміших.</para
><glossseealso otherterm="gloss-pcl"
>PCL</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-postscript"
>&PostScript;</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-hpgl"
>hpgl</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-filter">
<glossterm
>Фільтр</glossterm>
<glossdef
><para
>Фільтрами, загалом кажучи, є програми, які отримують певні вхідні дані, обробляють їх і передають як вихідні дані.&newpara;Фільтри можуть змінювати дані або залишати дані незмінними. Фільтрами у контексті друку є програми, які перетворюють вказаний файл (призначений для друку файл, формат якого не є придатним для друку) на дані у форматі придатному для друку. Іноді потрібна побудова цілого «ланцюжка фільтрів» для досягнення мети, у цьому ланцюжку вихідні дані одного з фільтрів передаються як вхідні дані на інший фільтр. </para
><glossseealso otherterm="gloss-ghostscript"
>Ghostscript</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-rip"
>RIP</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-foomatic">
<glossterm
>Foomatic</glossterm>
<glossdef
><para
>Початки Foomatic лежать у програмній обгортці для набору різних інструментів, яка мала таку назву і яку можна було отримати з &linkstart;"https://wiki.linuxfoundation.org/openprinting/database/foomatic"&linkmid;Linuxprinting.org&linkend;. Ці інструменти було призначено для того, щоб зробити простішим використання традиційного Ghostscript-фільтра та інших фільтрів для користувачів і розширити можливості фільтрів додаванням нових параметрів командного рядка або поясненням значення даних результатів роботи драйвера. Різними інкарнаціями Foomatic є &CUPS;-O-Matic, PPD-O-Matic, PDQ-O-Matic, LPD-O-Matic, PPR-O-Matic, MF-O-Matic і Direct-O-Matic. Всі ці системи надають змогу інтерактивно створювати відповідні файли налаштувань принтерів простим вибором відповідної моделі і запропонованого (або альтернативного) драйвера для цього комп’ютера.&newpara;Нещодавно Foomatic піднявся до рівня системи «метабуферів», яка надає змогу налаштовувати підпорядковану підсистему друку за допомогою уніфікованого набору команд (але ця система все ж набагато складніша за графічний інтерфейс користувача &kde; для друку, який виконує подібні завдання для різних підсистем друку). </para>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-ghostscript">
<glossterm
>Ghostscript</glossterm>
<glossdef
><para
>Ghostscript — це програмне забезпечення з обробки растрових зображень &PostScript; (Raster Image Processor або RIP), першу версію якого розробив L. Peter Deutsch. Завжди існуватиме <acronym
>GPL</acronym
>-версія Ghostscript, якою можна буде вільно користуватися і яку можна буде вільно поширювати (принаймні, не старіша 1 року), поточна ж версія програми є комерційною і поширюється з іншою ліцензією. Ghostscript широко використовується у світі Linux і &UNIX; для перетворення &PostScript; на растрові дані, придатні для надсилання на не-&PostScript; пристрої. Докладніші відомості можна знайти на &linkstart;"https://www.ghostscript.com/"&linkmid;домашній сторінці Ghostscript&linkend;</para
><glossseealso otherterm="gloss-postscript"
>&PostScript;</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-rip"
>RIP</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-gimpprint">
<glossterm
>Gimp-Print</glossterm>
<glossdef
><para
>Всупереч назві, Gimp-Print більше не є просто додатком, який використовується для друку у популярній програмі Gimp — його кодовою базою можна скористатися для компіляції у...&newpara; ...набір PPD і пов’язаних з ними фільтрів, які повністю вбудовуються до &CUPS;, підтримують близько 130 принтерів різних моделей, у багатьох випадках забезпечуючи фотографічну якість друку; &newpara; ...фільтр Ghostscript, яким можна скористатися разом з будь-якою іншою програмою, для якої потрібна програмна обробка растрових зображень; &newpara; ...бібліотеку, якою можна скористатися у інших програмних продуктах, якщо у них мають бути функції растеризації.</para
><glossseealso otherterm="gloss-lexmark"
>Драйвери Lexmark</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-rip"
>RIP</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ghostscript"
>Ghostscript</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-hp">
<glossterm
><acronym
>&HP;</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;H&emend;ewlett-&emstart;Packard&emend;; одна з перших компаній, які почали поширювати власні драйвери принтерів для Linux. — Пізніше ця компанія випустила власний пакунок драйверів, «HPIJS», разом з вихідними кодами і під вільною ліцензією. Вона стала першим виробником принтерів, який зробив це. HPIJS підтримує найсучасніші моделі принтерів HP лінійки Ink- і DeskJet. </para>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-hpgl">
<glossterm
><acronym
>&HP;/GL</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура відr &emstart;&HP;&emend; &emstart;G&emend;raphical &emstart;L&emend;anguage; мова принтерів &HP;, яку головним чином використовують для плотерів; значна кількість програмного забезпечення CAD (Computer Aided Design) виводять для друку файли &HP;/GL.</para
><glossseealso otherterm="gloss-escp"
>ESC/P</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-pcl"
>PCL</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-postscript"
>&PostScript;</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-hpjetdirectprotocol">
<glossterm
>Протокол JetDirect &HP;</glossterm>
<glossdef
><para
>Термін, зареєстрований &HP; для опису реалізації цією компанією передавання даних на принтер за протоколами, інші назви яких «AppSocket» або «Direct TCP/IP Printing».</para
><glossseealso otherterm="gloss-appsocketprotocol"
>AppSocket Protocol</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-directtcpipprinting"
>Безпосередній TCP/IP-друк</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-ietf">
<glossterm
><acronym
>IETF</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;I&emend;nternet &emstart;E&emend;ngineering &emstart;T&emend;ask &emstart;F&emend;orce (сили з завдань щодо інтернет-інженерії); спільнота експертів з інтернету, програмного та апаратного забезпечення, ці експерти обговорюють нові мережеві технології, наслідки цих обговорень часто вважаються стандартами. Найвідомішим прикладом таких стандартів є «TCP/IP».&newpara;Стандарти IETF, а також чернетки стандартів, обговорення, ідеї і корисні підручники оприлюднюються у відомій серії «RFC» (запити на коментарі), доступ до якої є відкритим, ця серія доступна у більшості дистрибутивів Linux і BSD.</para
><glossseealso otherterm="gloss-ipp"
>IPP</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-pwg"
>PWG</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-rfc"
>RFC</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-ipp">
<glossterm
><acronym
>IPP</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;I&emend;nternet &emstart;P&emend;rinting &emstart;P&emend;rotocol (протокол інтернет-друку); цей протокол визначено у серії запитів на коментарі (RFC) і прийнято IETF зі статусом «запропонований стандарт», протокол було розроблено PWG. IPP пропонує повністю новий дизайн мережевого друку, але використовує дуже добре відомий і перевірений спосіб передавання даних: HTTP 1.1! Розробники протоколу не винаходили колеса, — протокол було засновано на вже існуючому і усталеному інтернет-стандарті. IPP може достатньо просто акумулювати у собі інші сумісні зі стандартом HTTP механізми:&newpara;Базовий і стислий механізми розпізнавання, а також механізм розпізнавання за сертифікатами;&newpara;SSL- або TLS-шифрування даних, що передаються; &newpara;LDAP для служб каталогів (для розповсюдження даних щодо принтерів, параметрів пристроїв, драйверів, цін та подібних даних мережею, або для перевірки паролів під час розпізнавання). </para
><glossseealso otherterm="gloss-cups"
>&CUPS;</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-pwg"
>PWG</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ietf"
>IETF</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-rfc"
>RFC</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-tls"
>TLS</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-lexmark">
<glossterm
><acronym
>Lexmark</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>була однією з перших компаній, яка почала поширювати власні Linux-драйвери для деяких з принтерів, випущених цією компанією. Але ці драйвери поширювалися лише у бінарній формі (початкові коди не поширювалися), тому їх не можна було використовувати для компонування з іншими проєктами, у яких розроблялося вільне програмне забезпечення для друку. </para>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-linuxprintingorg">
<glossterm
>Linuxprinting.org</glossterm>
<glossdef
><para
>Linuxprinting.org = не лише для Linux; користувачі всіх &UNIX;-подібних ОС, на зразок *BSD і комерційних &UNIX;, можуть знайти корисні відомості з друку на цьому сайті. Цей вебсайт є домівкою цікавого проєкту Foomatic, у межах якого зроблено спробу розробити «Загальний набір інструментів для буферизації друку і налаштування драйверів» (за допомогою якого можна буде налаштовувати за допомогою одного спільного інтерфейсу різні підсистеми друку і потрібні для них драйвери) з можливістю передавання всіх черг друку, принтерів і файлів налаштування безпосередньо до іншого інструменту буферизації без додаткового налаштування. На цьому сайті також підтримується база даних друку, збірка відомостей про драйвери і пристрої, за допомогою якої будь-хто зможе знайти найсвіжішу інформацію щодо моделей принтерів, а також у інтерактивному режимі створити файли налаштування для будь-якої комбінації інструмент буферизації/драйвер/пристрій для роботи з однією з поширених підсистем друку у Linux або &UNIX;. </para>
<glossseealso otherterm="gloss-linuxprintingdatabase"
>База даних Linuxprinting</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-linuxprintingdatabase">
<glossterm
><acronym
>База даних Linuxprinting.org</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>&linkstart;"https://www.openprinting.org/printers"&linkmid;База даних&linkend;, що містить дані щодо принтерів і відповідних драйверів. Докладніші відомості: &linkstart;"https://wiki.linuxfoundation.org/openprinting/database/indexfaq"&linkmid;Поширені питання та відповідні на них на linuxprinting.org&linkend;</para>
<glossseealso otherterm="gloss-foomatic"
>Foomatic</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-lprlpd">
<glossterm
>Друк <acronym
>LPR/LPD</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>LPR == дехто розшифровує цю абревіатуру як &emstart;L&emend;ine &emstart;P&emend;rinting &emstart;R&emend;equest (лінійний запит друку), інші як &emstart;L&emend;ine &emstart;P&emend;rinter &emstart;R&emend;emote (віддалене керування лінійним принтером).</para>
<glossseealso otherterm="gloss-bsdstyleprinting"
>Друк у стилі BSD</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-mimetypes">
<glossterm
>Типи &MIME;</glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;M&emend;ultipurpose (або Multimedia) &emstart;I&emend;nternet &emstart;M&emend;ail &emstart;E&emend;xtensions (багатоцільові або мультимедійні додатки інтернет-пошти); Типи &MIME; спочатку використовували для уможливлення передавання бінарних даних (на зразок долучень до повідомлень, що містять зображення) електронною поштою, якою зазвичай передавали лише символи ASCII: дані слід було кодувати у ASCII.&newpara;Пізніше цю концепцію було поширено для опису формату даних у вигляді незалежного від платформи, але водночас недвозначного потоку даних. З &Windows; всім відомий суфікс .doc для файлів &Microsoft; Word. Такі файли можуть неоднозначно сприйматися на платформі &Windows;: суфікси .doc також використовують для простих текстових файлів або файлів Adobe Framemaker. Якщо ж змінити суфікс справжнього файла Word на інший, його вже не можна буде відкрити у відповідній програмі.&newpara;Разом з файлами, що належать до типів &MIME;, зберігається рядок для їх розпізнавання, у якому описано формат файла у вигляді &emstart;основна категорія/підкатегорія&emend;. У межах IPP файли друку також описуються за допомогою схеми типів &MIME;. Типи &MIME; реєструються у IANA (Internet Assigning Numbers &emstart;Association&emend; — Асоціації з призначення інтернет-номерів), щоб уникати двозначностей. Для &CUPS; також зареєстровано декілька типів &MIME;, зокрема &emstart;application/vnd.cups-raster&emend; (для формату внутрішніх растрових зображень &CUPS;). </para
><glossseealso otherterm="gloss-cups"
>&CUPS;</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-gimpprint"
>Gimp-Print</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-pcl">
<glossterm
><acronym
>PCL</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;P&emend;rinter &emstart;C&emend;ontrol &emstart;L&emend;anguage (мова керування принтерами); розроблена у &HP;. Перша версія PCL складалася з простого набору команд для друку у ASCII; поточні версії, PCL6 і PCL-X, можна використовувати для друку графіки у кольорі — але поза межами &Microsoft; &Windows; і &HP-UX; (різновиду &UNIX;, що є власністю &HP;) цю мову рідко використовують...</para
><glossseealso otherterm="gloss-escp"
>ESC/P</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-hpgl"
>&HP;/GL</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-pdl"
>PDL</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-postscript"
>&PostScript;</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-pdl">
<glossterm
><acronym
>PDL</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;P&emend;age &emstart;D&emend;escription &emstart;L&emend;anguage (мова опису сторінок); PDL описують, у абстрактному вигляді, графічний відповідник сторінки. Перш ніж перетворитися на шматочки тонера або краплі чорнила на сторінці PDL слід спочатку «проінтерпретувати». У &UNIX; найважливішою з PDL є &PostScript;. </para
><glossseealso otherterm="gloss-escp"
>ESC/P</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-hpgl"
>&HP;/GL</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-pcl"
>PCL</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-postscript"
>&PostScript;</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-pixel">
<glossterm
>Піксель</glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;Pic&emend;ture &emstart;El&emend;ement (елемент зображення); цей термін описує найменшу часточку растрового зображення (надруковану на папері або показану на моніторі за допомогою катодних променів або рідкокристалічних елементів). Оскільки будь-яке представлення графіки або зображення на подібного типу вихідних пристроях складається з пікселів, величини «ppi» (пк/д або пікселів на дюйм) і &dpi; (точок на дюйм) є одним з найважливіших параметрів загальної якості і роздільної здатності зображення.</para
><glossseealso otherterm="gloss-filter"
>Фільтр</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ghostscript"
>Ghostscript</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-postscript"
>&PostScript;</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-raster"
>Растр</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-pjl">
<glossterm
><acronym
>PJL</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;P&emend;rint &emstart;J&emend;ob &emstart;L&emend;anguage (мова завдань принтера); розроблена &HP; для керування і зміни типових та специфічних для завдання параметрів принтера. Цією мовою можна користуватися не лише для вироблених &HP; (PCL-)принтерів, — команди PJL, надіслані у завданні друку або окремим сигналом, розуміють і багато &PostScript;- та інших принтерів.</para>
<glossseealso otherterm="gloss-pcl"
>PCL</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-postscript">
<glossterm
>&PostScript;</glossterm>
<glossdef
><para
>&PostScript; (часто скорочують до «PS») є фактичним стандартом файлів друку у світі &UNIX;. Цей стандарт було розроблено Adobe і ліцензовано для розробників принтерів і програмного забезпечення.&newpara;Оскільки компанія Adobe оприлюднила специфікації &PostScript;, існують також і «сторонні» реалізації програмного забезпечення для створення і інтерпретації &PostScript; (однією з найвідоміших реалізацій у світі вільного програмного забезпечення є Ghostscript, потужний інтерпретатор PS). </para
><glossseealso otherterm="gloss-escp"
>ESC/P</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-hpgl"
>&HP;/GL</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-pcl"
>PCL</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ppd"
>PPD</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-ppd">
<glossterm
><acronym
>PPD</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;P&emend;ostScript &emstart;P&emend;rinter &emstart;D&emend;escription (опис принтера PostScript); файли PPD — це ASCII-файли, у яких зберігаються всі відомості про особливі можливості принтера, а також визначення (PostScript- або PJL-) команд для викликів певних можливостей (на зразок двобічного друку).&newpara;Як видно з розшифрування абревіатури, спочатку PPD використовувалися лише для &PostScript;-принтерів. У &CUPS; концепцію PPD було поширено на принтери всіх типів.&newpara;PPD для &PostScript;-принтерів надають виробники принтерів. За їх використання &CUPS; і підсистема друку &kde; отримують доступ до повного набору можливостей будь-якого &PostScript;-принтера. Команда розробки &kde; рекомендує використовувати PPD від початку призначені для &Microsoft; Windows NT.&newpara;Щоб використовувати PPD для не-PostScript-принтерів, &emstart;слід&emend; мати супутній «фільтр» для обробки файлів друку &PostScript; до формату, прийнятного для не сумісного з PostScript пристрою призначення. Такі комбінації PPD/фільтр (ще) не постачаються виробниками. Після пропозиції розробників &CUPS; щодо використання PPD спільнота розробки вільного програмного забезпечення достатньо швидко створила підтримку для більшості моделей принтерів, що широко використовуються, за допомогою PPD і класичних фільтрів Ghostscript. Але пам’ятайте: якість друку може бути від «високоякісних фотовідбитків» (за використання Gimp-Print з більшістю струминних принтерів Epson) до «заледве можна прочитати» (за використання увімкнених Foomatic фільтрів Ghostscript для моделей, позначених у базі даних Linuxprinting.org як «прес-пап’є» (paperweight)). </para
><glossseealso otherterm="gloss-cups"
>&CUPS;</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-linuxprintingorg"
>Linuxprinting.org</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-postscript"
>&PostScript;</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-printcap">
<glossterm
>printcap</glossterm>
<glossdef
><para
>У системах друку у стилі BSD, у файлі «printcap» містяться відомості з налаштування; фонова служба друку читає цей файл для того, щоб визначити які принтери є доступним, які фільтри слід використовувати для кожного з них, де розташовано теку буфера, чи буде використано титульні сторінки тощо... Деяким програмам також потрібен доступ на читання до файла printcap для того, щоб отримати назви доступних принтерів. </para>
<glossseealso otherterm="gloss-bsdstyleprinting"
>Друк у стилі BSD</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-printermib">
<glossterm
>Printer-<acronym
>MIB</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;Printer&emend;-&emstart;M&emend;anagement &emstart;I&emend;nformation &emstart;B&emend;ase (інформаційна база керування принтером); Printer-MIB визначає набір параметрів, який слід зберігати у принтері для доступу до нього з мережі. Ця база є корисною, якщо багато (у певних випадках, тисячі) мережевих принтерів керуються централізовано за допомогою SNMP (Simple Network Management Protocol — простого протоколу керування мережею).</para
><glossseealso otherterm="gloss-pwg"
>PWG</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-snmp"
>SNMP</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-pwg">
<glossterm
><acronym
>PWG</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;P&emend;rinter &emstart;W&emend;orking &emstart;G&emend;roup (робоча група щодо принтерів); PWG — це широка група представників індустрії виробництва принтерів, яка останніми роками розробила різноманітні стандарти щодо мережевого друку. Ці стандарти було пізніше прийнято IETF як стандарти RFC (запитів на коментарі), прикладами є «Printer-MIB» і IPP.</para
><glossseealso otherterm="gloss-postscript"
>&PostScript;</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ipp"
>IPP</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-printermib"
>Printer-MIB</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-snmp"
>SNMP</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-printerdatabase">
<glossterm
>База даних принтерів</glossterm>
<glossdef
><para
>Чудову базу даних драйверів до принтерів можна знайти за адресою &linkstart;"https://www.openprinting.org/printers"&linkmid;https://www.openprinting.org/printers&linkend;.</para>
<glossseealso otherterm="gloss-linuxprintingdatabase"
>База даних Linuxprinting</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-raster">
<glossterm
>Растрове зображення</glossterm>
<glossdef
><para
>Кожне зображення на фізичному носії складається з візерунка окремих точок різних кольорів і (можливо) розмірів. Таке зображення називають «растровим зображенням».&newpara;Його антитезою є «векторне зображення», у якому графічні елементи описуються у термінах неперервних кривих, відтінків, форм і заповнених кольором областей, всі параметри яких визначаються математичними формулами. Векторні зображення, зазвичай, мають менший розмір, їх розміри можна змінювати без втрати інформації і якості — але їх не можна виводити напряму, завжди потрібно спочатку «відтворити» або «растеризувати» їх до вказаної роздільної здатності вихідного пристрою...&newpara;Растеризація виконується за допомогою інструмента обробки растрових зображень (Raster Image Processor або RIP, часто програми з Ghostscript) або якоїсь іншої програми для фільтрування.</para
><glossseealso otherterm="gloss-pixel"
>Піксель</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ghostscript"
>Ghostscript</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-postscript"
>&PostScript;</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-filter"
>Фільтр</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-rip"
>RIP</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-rip">
<glossterm
><acronym
>RIP</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;R&emend;aster &emstart;I&emend;mage &emstart;P&emend;rocess(or) (інструмент обробки растрових зображень); якщо цей термін використано у контексті друку, «RIP» означає апаратну або програмну реалізацію перетворення &PostScript; (або інших форматів друку, які представлено у одному нерастрових PDL) на формат растрового зображення так, щоб з ним міг працювати «рушій розмітки» принтера.&newpara;&PostScript;-принтери містять власні PostScript-RIP. RIP може міститися у принтері, а може і не міститися.&newpara;У багатьох системах &UNIX; Ghostscript є пакунком, який виконує «програмний RIP», запущений на комп’ютері вузла, він обробляє дані &PostScript; або дані у інших форматах для того, щоб їх можна було надсилати до пристрою друку (отже, ви можете помітити зернятко правди у девізі «Ghostscript turns your printer into a &PostScript; machine» (Ghostscript перетворить ваш принтер на &PostScript;-машину), що, звичайно ж, не зовсім відповідає початковому сенсу, який було закладено у девіз).</para
><glossseealso otherterm="gloss-filter"
>Фільтр</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ghostscript"
>Ghostscript</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-postscript"
>&PostScript;</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-pdl"
>PDL</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-raster"
>Растр</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-rlpr">
<glossterm
><acronym
>RLPR</acronym
> (Remote LPR)</glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;R&emend;emote &emstart;L&emend;ine &emstart;P&emend;rinting &emstart;R&emend;equest (віддалений лінійний запит на друк); це система друку у стилі BSD, для встановлення якої не потрібні дозволи адміністратора і файл «printcap»: всі параметри можна вказати у командному рядку.&newpara;RLPR може бути зручним для багатьох користувачів ноутбуків, які працюють у середовищах, що часто змінюються. Причиною цього є те, що його можна встановити паралельно до інших підсистем друку, а також те, що він надає змогу встановити принтер для прямого доступу через LPR/LPD у дуже гнучкий і швидкий спосіб. </para>
<glossseealso otherterm="gloss-printcap"
>printcap</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-snmp">
<glossterm
><acronym
>SNMP</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;S&emend;imple &emstart;N&emend;etwork &emstart;M&emend;anagement &emstart;P&emend;rotocol (простий протокол керування мережею); SNMP широко використовується для віддаленого керування вузлом мережі будь-якого типу (прості вузли, маршрутизатори, комутатори, шлюзи, принтери...).</para
><glossseealso otherterm="gloss-pwg"
>PWG</glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-printermib"
>Printer-MIB</glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-ssl">
<glossterm
>Шифрування <acronym
>SSL(3)</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;S&emend;ecure &emstart;S&emend;ocket &emstart;L&emend;ayer (шар безпеки сокетів); <acronym
>SSL</acronym
> — це комерційний метод шифрування для передавання даних за допомогою HTTP, який було розроблено Netscape. Зараз на зміну йому прийшов стандарт IETF з назвою TLS. </para>
<glossseealso otherterm="gloss-tls"
><acronym
>TLS</acronym
></glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-spooling">
<glossterm
><acronym
>SPOOL</acronym
>ing</glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;S&emend;ynchronous &emstart;P&emend;eripheral &emstart;O&emend;perations &emstart;O&emend;n&emstart;L&emend;ine (інтерактивні синхронні дії з периферією); <acronym
>SPOOL</acronym
>ing (буферизація) надає змогу програмам для друку (і користувачам) продовжувати роботу у той час, коли завдання обробляється фоновою службою системи, яка зберігає файли у тимчасовому місці до того часу, коли принтер буде готовий до друку. </para>
<glossseealso otherterm="gloss-daemon"
><acronym
>Фонова служба</acronym
></glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-tls">
<glossterm
>Шифрування <acronym
>TLS</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;T&emend;ransport &emstart;L&emend;ayer &emstart;S&emend;ecurity (безпека шару передавання); <acronym
>TLS</acronym
> — це стандарт передавання даних за допомогою HTTP 1.1; його визначено у RFC 2246. Хоча цей стандарт і засновано на попередній розробці SSL (від Netscape) він не повністю сумісний зі своїм попередником. </para>
<glossseealso otherterm="gloss-ssl"
><acronym
>SSL(3)</acronym
></glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-systemVstyleprinting">
<glossterm
>Друк у стилі System V</glossterm>
<glossdef
><para
>Це другий різновид традиційного способу друку у &UNIX; (першим є друк у стилі BSD). За цього різновиду використовується інший набір команд (lp, lpadmin,...) у порівнянні з BSD, але ці набори принципово не відрізняються. Хоча набори і схожі, різниця між цими способами достатньо велика, щоб зробити їх несумісними між собою, отже клієнт BSD не зможе просто так друкувати на сервері друку у стилі System V без додаткового виправлення... IPP було призначено для виправлення цього недоліку, як і багатьох інших. </para
><glossseealso otherterm="gloss-bsdstyleprinting"
><acronym
>Друк у стилі BSD</acronym
></glossseealso
> <glossseealso otherterm="gloss-ipp"
><acronym
>IPP</acronym
></glossseealso
> </glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-turboprint">
<glossterm
>TurboPrint</glossterm>
<glossdef
><para
>Умовно-безкоштовне програмне забезпечення, за допомогою якого можна досягати фотографічної якості друку на багатьох принтерах. Воно може бути корисним, якщо ви не можете знайти драйвер для вашого принтера, його можна поєднувати як з традиційною системою Ghostscript, так і з сучасною системою &CUPS;.</para>
<glossseealso otherterm="gloss-gimpprint"
>Gimp-Print</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-xpp">
<glossterm
><acronym
>XPP</acronym
></glossterm>
<glossdef
><para
>Абревіатура від &emstart;X&emend; &emstart;P&emend;rinting &emstart;P&emend;anel (панель друку X); <acronym
>XPP</acronym
> була першою вільною графічною програмою для друку за допомогою &CUPS;, її було написано Till Kamppeter, певним чином вона стала моделлю для програми «kprinter» у &kde; 3.</para>
</glossdef>
</glossentry>
<!--
<glossentry id="gloss-1">
<glossterm
>xxxx</glossterm>
<glossdef
><para
>.</para>
<glossseealso otherterm="gloss-1"
>xyz</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-3">
<glossterm
>xxxx</glossterm>
<glossdef
><para
>.</para>
<glossseealso otherterm="gloss-1"
>xyz</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
<glossentry id="gloss-4">
<glossterm
>xxxx</glossterm>
<glossdef
><para
>.</para>
<glossseealso otherterm="gloss-1"
>xyz</glossseealso>
</glossdef>
</glossentry>
-->
</glossdiv>
<!--
</glossary>
-->
Generated by dwww version 1.15 on Fri Jun 28 12:16:38 CEST 2024.